Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн

Земельні перипетії у Львівській облраді

Земельний конфлікт, який виник в селі Малехів Жовківського району Львівської області відразу розгорівся до всеукраїнського масштабу. Майже тиждень обурені селяни перекривали руху транспорту на трасі «Київ-Львів». А поки влада намагалася владнати непорозуміння, до справи взялися політики, які чи не найбільше нагріли руки на вогнищі селянського обурення.
Причиною конфлікту стала земля навколо Малехова. Не секрет, що ця територія є привабливою з багатьох точок зору, особливо з огляду на близькість до Львова і київської траси. Відповідною тут є й ціна сотки земельної ділянки. А тому сотні селян Малехова роками терпляче очікують у черзі на отримання заповітного клаптика землі. Черга велика, а землі, яка є потенційним заробітком для селян, мало, а то й зовсім нема.
Саме тому практично будь-які рішення щодо землі у Малехові відразу стають приводом до обурення. Перший тривожний дзвінок пролунав в травні, коли селяни протестували з приводу землі, на якій розташовувався спортивний майданчик. На цю невеличку територію площею 0,9 га претендувало підприємство «Львівплодоовоч». Відтак розгорівся конфлікт, а на місце події виїжджала земельна комісія Львівської обласної ради на чолі з депутатом Євгеном Бубою. Вже тоді з боку селян лунали погрози перекрити київську трасу. Через півроку селяни таки змогли втілити свою погрозу у життя.

Земля для інвалідів-афганців

Теперішня справа є ще більш дискусійною, адже йдеться про землю за межами села, на яку претендує сільська рада Малехова. Частина цієї землі раніше перебувала в користуванні державного підприємства „Дослідне господарство «Дублянське». На сьогодні цього господарства фактично не існує, а земля перейшла в підпорядкування Львівського Національного аграрного університету.
Свого часу 12 мешканців Львівської області – інвалідів війни у Афганістані – звернулися з проханням передати їм земельну ділянку для ведення особистих селянських господарств (ОСГ). Адже, згідно закону, військовослужбовці-інваліди мають першочергове право на безкоштовне отримання у власність землі по всій території України в межах визначених законом. На це звернення Міністерство аграрної політики України і підпорядкований йому Львівський Національний аграрний університет дали згоду на вилучення землі з користування.
Проте Жовківська РДА, яка виступає фактичним розпорядником цієї землі, не дала згоди на вилучення ділянки, мотивуючи відмову тим, що відповідне рішення має погодити сільрада Малехова. Незабаром справа перенеслася в суди. Зокрема, після остаточного розгляду справи Львівським апеляційним адміністративним судом було визнано незаконною вимогу Жовківської РДА про необхідність погодження земельних ділянок поза межами населеного пункту з Малехівською сільською радою. Фактично, цим судовим рішенням і було надано дозвіл інвалідам на розробку і ведення особистих селянських господарств на території 18 гектарів.
Це рішення суду не задовольнило керівництво сільради. Ймовірно, в сільраді хочуть отримати повне право розпоряджатися усіма прилеглими до села землями, адже вигода від цього є очевидною. Проте для цього в першу чергу потрібно мати новий генплан села, доля якого сьогодні є не зовсім зрозумілою.

Політичний піар на протесті селян

Народне незадоволення виникло вже після завершення судового процесу, вилившись в перекриття траси «Київ-Львів». І хоча невиконання рішень суду й блокування траси може привести до кримінальної відповідальності, це не зупинило витік народного обурення. Чимало масла в вогонь підлили політики, які довели локальний конфлікт до рівня обласного. Зокрема, депутати Львівської облради від ВО «Свобода» організували приїзд обурених селян для організації пікету під Львівською обласною радою і обласною державною адміністрацією, подавши ідею проведення позачергової сесії.
«Люди, які прийшли сюди, не можуть зрозуміти одного: влада тут не прийняла жодного рішення, бо це не її повноваження, – констатував тоді заступник голови Львівської облради Микола Горинь. – Є рішення комерційних структур, юридичне оформлене у львівських судах і владні структури роблять усе, аби вплинути на ситуацію. Але рішення суду ні сесією, ні мітингом відмінити неможливо. Можна лише пройти по всіх судових інстанціях, і іншого шляху нема. Це що це несправедливо я впевнений, але є інша складова – це нагнітання політичної ситуації, коли на біді людській робиться, те що тут відбувається».
Хоча ці слова в багато чому передають суть того, що відбувається, а подібні пікети не є рідкістю, цього разу в екстреному порядку було вирішено зібрати президію Львівської обласної ради. На ній фактичним ініціатором обговорення питання виступала знову ж таки фракція «Свободи», яка в достатньо агресивній манері настоювала на проведенні сесії. Хоча вже й на президії відчувалося, що кількох членів цієї партії мабуть більше хвилюють якісь давні образи і незадоволені амбіції на займаних колись посадах.

Розбір польотів

Як би там не було, але сесію було вирішено провести. Парадоксом ситуації можна на назвати й те, що кількість селян Малехова, яких вдалося зібрати під стінами облради, навряд чи перевищувала кількість депутатів, які прийшли на сесію Львівської обласної ради. Ситуацію допомогли виправити мешканці міста Бібрка, які вже сьомий місяць організовують пікети під облрадою.
Обговорення на сесії проблеми Малехова розпочалося із виступів депутатів, які стали ініціаторами її проведення. Зокрема «свободівця» Олега Панькевича, який, опираючись на свій досвід роботи головою Бродівської райадміністрації, тривалий час викладав усі аспекти проблеми. Вкінці було запропоновано вирішити конфлікт у Малехові звільненням трьох чиновників і покаранням п’ятьох суддів.
Після Панькевича доповідав заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Олександр Ганущин, який побував на місці перекриття траси. Він остудив «гарячі голови», кажучи, що не слід розглядати місцеві і обласні адміністрації, як структуру, яка повинна здійснювати безпосереднє адміністративне втручання й спонукати до певних дій. "Не зважаючи на це, громадяни, які звертаються до нас, вже мають готові судові рішення. Ці рішення, як правило, вступили в законну силу, а самі справи є складними і заплутаними, – каже Олександр Ганущин. – Значну частину цих справ управлінським втручанням вирішити неможливо, оскільки відповідних управлінських повноважень у нас немає".
Також Ганущин констатував і неможливість втручання у суддівську систему. "Діють конституційні норми, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону (згідно статті 25 Конституції України), а вплив на суддів забороняється (стаття 126 Конституції), – каже заступник голови ЛОДА. – Також є ряд обмежень місцевих адміністрацій щодо впливу на правоохоронні органи й прокуратуру".
Щодо ситуації у Малехові, то, як пояснив Ганущин, апеляційний адміністративний суд зобов’язав видати 12-ти громадянам дозвіл на збір документації для ведення ОСГ. "Апеляція є обов’язковою до виконання, іншими словами тепер їх потрібно наділити землею, забезпечивши громадянам їхнє право в конкретному місці", – констатував Олександр Ганущин, кажучи, що цей озвучений випадок став для Львівщини прецедентом.
"Безумовно, обласна рада може давати ту чи іншу оцінку, але вона повинна бути максимально об’єктивною, – каже Ганущин – Ми всі розуміємо, що обласна рада прямого впливу на суддів не має. На них має вплив Вища рада юстиції». Також на думку заступника голови ЛОДА ситуацію можна змінити лише ініціюванням законодавчих актів, які треба затвердити на сесії Львівської обласної ради, а відтак подавати на розгляд Верховної ради України. Адже 2006 року Львівська ОДА вже спробувала обмежити право на виділення землі до часу коригування генпланів, однак це рішення було опротестовано прокуратурою.

Політичний випад

На обговорення питання Малехова записалося рекордна кількість депутатів – 26. Зокрема, сільський голова Малехова Володимир Сеньковський акцентував на потребі швидкого виготовлення генерального плану змін меж населеного пункту, розмежувавши при цьому державну й комунальну власність. Право змінити межі має Львівська облрада, тому прохання голови сільради про пришвидшення роботи над генпланом було підтримано сесією.
Врешті-решт, після роботи редакційної групи, проект рішення, запропонований "Свободою", в якому пропонувалося звільнити начальників Жовківської і Пустомитівської РДА і керівника управління агропромислового розвитку ЛОДА був відхилений. Натомість, було прийнято рішення, в основу якого увійшов проект, запропонований міжфракційним об’єднанням "Наша Україна".
Ним, зокрема, було створено тимчасову комісію з питань дотримання земельного законодавства у області. Облрада вирішила рекомендувати Малехівській сільраді та Жовківській РДА вжити заходів щодо накладення заборони вчинення будь-яких дій стосовно земельних ділянок на території сільради, а Держкомзему у Львівській області призупинити будь-які дії на вилучення та надання у власність ділянок у Малехові.
Крім того, рада рекомендувала прокурору Львівської області Олексію Баганцю звернутися до суду і забезпечити позов шляхом накладення заборони вчиняти дії з розпорядження земельними ділянками на території Малехівської сільради. Натомість міліції та СБУ було доручено провести перевірку щодо факту припинення права користування землею ДП «Дублянське» та надання ділянок громадянам України.
Облрада вирішила також звернутися до Вищої ради юстиції, Вищої ради судді України, комітету ВРУ з питань правосуддя з вимогою провести перевірку і з’ясувати відповідність займаним посадам суддів Бродівського та Жовківського районних судів, а голові ЛОДА Миколі Кметю, голові ЛОР Мирославу Сенику провести консультації з головами обласних судів щодо проблематики виділення земельних ділянок.
Загалом, на думку депутата, екс-голови управління земельних ресурсів у Львівській області Миколи Пшевлоцького прийняті рішення нададуть повноваження місцевій раді не вчиняти дій з надання земельних ділянок. "Перший пункт – це пункт прямої дії, – каже Пшевлоцький – Він дає можливість Жовківській РДА не вчиняти ніяких дій з видачі комусь актів на землю".
Крім того, як повідомив Пшевлоцький, рада також активізувала роботу з розгляду проекту генплану і змін меж Малехова. Проте, як розповів Пшевлоцький, він не виключає, що після рішення облради буде відповідна апеляція від прокурора, присутнього на сесії. Очевидно, що протест стосуватиметься того, наскільки прийняте облрадою рішення відповідало законам.

Автотраса, залізниця, сміттєзвалище і… штурм облради

Таким чином, можна констатувати: аби припинити розгортання конфлікту у Малехові Львівська облраді довелося піти шляхом фактичного перевищення повноважень. На доказ цього може служити схожа ситуація із ДП «Полісинтез» у Бібрці. Ставши на захист протестувальників з Бібрки і прийнявши рішення щодо закриття "Полісинтезу", Львівська облрада підставила себе під удар, адже втягнулася в тривалу судову тяганину із підприємством. І досі облрада змушена брати участь у судових процесах, в ході яких керівництво "Полісинтезу" вже заявило про намір отримати грошові компенсації за тривалий простій.
Крім того, проведення позачергової сесії пішло не на користь обласного бюджету, оскільки позапланова трансляція засідання вимагає додаткових, чималих коштів, що не є позитивним фактом в умовах економічної кризи і задекларованої економії.
Можна також констатувати, що на Львівщині також поступово вкоріняється новий спосіб впливу на суддівську систему, який межує з беззаконням: перекриття автомагістралі або штурм облради, який спробували здійснити під час сесії незадоволені селяни. Але й це, схоже не кінець: для більшого ефекту обурені пікетувальники з Малехова обіцяли перекрити не лише дорогу, а й залізницю і дорогу на міське сміттєзвалище…
Проте, очевидно це не хвилює частину обласних політиків, які вдало роздувають вогонь народного незадоволення. Не зважаючи на це, вдало скористатися плодами своєї ініціативи ці політики не змогли. Зокрема, проект рішення "Свободи", яка так гучно ініціювала позачергову сесію по Малехову, виявився настільки слабким, що викликав нищівну критику колег-депутатів і не був прийнятий. Сумнівними як і з правової точки зору так і ефективності є також остаточний варіант рішення. Як констатували деякі депутати, прийняті міри можна охарактеризувати лише як «політичний випад».


Володимир Михайлюк
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ