Суспільство в апатії, моральні норми розмазані, наче каша по тарілці, громадська думка ледь жевріє, інтелігенція в анабіозі лиже сраку за харчі, національна аристократія відсутня... Кримінал замінив собою державу (ото би Платон обреготався), скоробагатьки, блюдолизи, перекинчики та лицеміри, цинічно кривлячись у посмішці, потирають масні ручиці, споглядаючи на остовпілу електоральну масу з вивернутими кишенями.
Національна еліта розгублено кліпає очима. Більша частина молоді одержимо скаче по нічних клубах, а мудріші кулею вилітають за кордон. Образ нужденності та розпачу... Суцільна ганьба та зрада...
Навіть не віриться, що предки цих людей колись ходили на Царград, зупиняли чужинські навали, рятуючи від загибелі «цивілізовану Європу», пускали кров ворогам батьківської віри, шаблею і філософською думкою ставали в обороні своїх особистих вольностей і привілеїв.
Що ж робити з усім отим? Питання для тих, котрі не хочуть ніде виїжджати з власної хати.
Одиниці наївних ідеалістів розбивають собі лоба об глухий мур массового несприйняття. Мудрагелі та циніки спливають жовчю, надуваючись, мов жаби, від власної обізнаності. А над тим усім, як свіже смердюче лайно на купі гною, возсідає дупоголовий вертеп розбійників, ошуканців, дармоїдів, мздоїмців та інших негідників (обраних народом), котрий хтось жартома називає «урядом», «парламентом», «апаратом президента» та «гарантом конституції»...
Нудотні скептики пропонують піддати наперед люстрації тих, хто нехтуючи своїм приватним життям узявся за невдячну справу оголошення інформації. А для чого піддавати люстрації тих, котрі піднімають голос? Для того, щоби вгамувати розбурхані комплекси тих, котрі на це не здатні? Та питати й вимагати чесної відповіді може будь-хто, навіть найбезчесніший хробак, не кажучи вже про людей порядних або просто небайдужих. Адже не той, хто питає, пнеться у «вищий законодавчий орган», щоби там, вирячивши очі від натуги, несамовито і самозречено «покласти життя на вівтар служіння своєму народові, своїй Батьківщині». От той служака майбутній (а часто вже й багатократний) нехай і доводить усім нам, хто питає, а чи вартий він тої безмежної довіри виборця, на яку наривається, чи так уже конче йому влізти з ногами у корито народної простоти, чи може краще нехай поступиться місцем іншому, поки незнаному, котрий, глядиш, іще виявиться чесною людиною.
Ой, думайте, земляки мої, ой, думайте! До головного болю думайте, що робити з тим усім, що називається нашою Вітчизною. Особливо рекомендується замислюватися тим, кому тут жити, кому шлях не стелеться, хто таки хоче відшукати свою правду в своїй хаті.
Та що ж робити?! – спитаєте ви. Можна, звичайно, вночі, закрившись у ваннні, обмотавши ногу рушником, щоб не почули, тупати по підлозі і пошепки проклинати владу, опозицію і усіх-на-світі; можна жбурляти пляшки із запальною рідиною у вікна держадмінустанов, палити машини «смотрящої братви» або маєтки митників, податківців та олігархів – варіантів безліч.
Ми просто вирішили вголос, виразно і гучно, використовуючи всі можливі майданчики і рупори, в силу своїх знань і можливостей, сказати те, що не є таємницею ні для кого.
Сказати «відверто про наболіле»:
Що ганьбить народного обранця.
Чого варті наші слуги народу.
Кому вони насправді служать.
Чого їм бракує.
Якими хочемо їх бачити.
Яким повинен бути представник народу.
Якою повинна бути політична еліта справжньої держави.
Додатково:
Рух чесно фінансується здоброчинних внесківгромадян івласним коштомучасників.
Будемо вдячні за матеріальну підтримку всім, хто має змогу допомогти.
Кожний внесок є безцінний, не залежно від розміру.
Імена донаторів будуть оприлюднені на ресурсах Чесно в мережі.
Для вкладників Приватбанку
Приватбанк № картки 6762 4620 5743 7706
____________________________________________________________________
Для всіх інших банків
Одержувач: Приватбанк
Найменування банку: Приватбанк
Номер рахунку: 29 24 48 25 50 91 00
МФО 30 52 99
ЄДРПОУ: 14 36 05 70
Призначення платежу:
Гаврилюк Оксана Костянтинівна, ІПН 2270911864 (для руху ЧЕСНО у Львові)
