Нещодавно повернувся з відпочинку - з Єгипту. Мусульманська країна з чудовим Червоним морем та давньою історією. Але попри усі принади тамтешнього відпочинку – чітко визначився, що більше туди не поїду!
Річ у тім, що на тій же лінії, де розкинулись готелі, стояла мечеть, з вежі якої періодично линули (посилені динаміками) молитви до Аллаха. Породжувало це дивне відчуття у маси відпочивальників – європейців-власників турів “все включено”, що насолоджувалися алкогольними напоями в численних барах та басейнах під молитовні співи мулли (до речі, останні не припинялися і вночі)!
Парадоксально, але ця картинка з єгипетського відпочинку дивним чином відтворилася й після мого повернення до Львова! У неділю, відкривши вікно своєї квартири, побачив хресний хід із хоругвами та гучномовцями навколо міської ратуші.
Породило це відчуття аналогічне єгипетським! Серйозно задумався, чи справді ми таки світська держава і наскільки Львів європейське місто! А ще про те, що буде коли у такий спосіб захочуть висловити свої релігійні почуття представники всіх інших конфесій, які проживають та діють в багатоконфесійному місті! А ще – чи є у місті влада? Чи ж вона вміє себе показати лише тоді, коли в мешканців потрібно вилучити двоставковий тариф та організовувати ярмарки та фестивалі!
