Аби був документ; щоб поїхати за кордон; щоб гідно заробляти; аби бути розумним тощо. Перелік відповідей на це запитання можна продовжити ще на десяток позицій.
Отож, в результаті «гризіння граніту науки» 3.0% опитаних українців мають лише початкову освіту; 7.1% – неповну середню, ПТУ (РУ, ФЗУ) після 7-8 класів мають – 3.6%; повну середню, загальну (10-11 класів) – 17.0%, СПТУ, ПТУ після 10-11 класів освоїли – 10.2%; спромоглися на середню спеціальну (технікум тощо) 26.1%. Не закінчили ВУЗи (3 курси і більше) – 5.6% і вищу отримали – 27.3% респондентів Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова у 2008 році.
Хто як дбає, так і має! Якщо застосувати свої вміння, це чи не одна з головних складових запоруки успіху, то цього вміння жоден ВУЗ не спроможний навчити. Тому, в результаті, найманими працівниками є – 44.2%, самозайнятими – 7.8%, працедавцями – 2.4%, непрацюючими – 35.3, співвласниками підприємств є – 2.4% опитаних (дані Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова з 19 по 25 червня 2008 року).
Станом на 01.07.2011 р. населення України складає 45,7 млн. осіб і Україна є 29-ю найбільшою країною у світі. І що погано, так це те, що нас, українців меншає на 330 000 осіб щорічно, за даними українського представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ). Серйозною причиною такої негативної тенденції, окрім демографічної, є трудова міграція. Сукупна кількість емігрантів: 6,5 млн., а це 14,4% від усього українського населення, його сьома частина. Найпопулярніші країни призначення: Росія, Німеччина, США, Ізраїль, Чехія, Угорщина і Польща. Не дивно, що наші громадяни стають заробітчанами, бо різниця у доходах дуже суттєва. Середня заробітна плата мігрантів за кордоном становить більше 800 $, що майже утричі вище, ніж середня заробітна плата в Україні (281 $).
Половина українських емігрантів – молодь у віці до 35 років. За останні три роки кількість бажаючих навчатися за кордоном виросла мінімум на 10%. Цікаво, що в період з 2002 до 2009 року 28 000 українців отримали німецьке громадянство.
У пошуках кращого життя за кордоном, на дуже цікаве запитання «чи відмовилися б Ви від громадянства України заради отримання іншого громадянства?» на Заході - 17.5% сказали так, у Центрі - 19.6%, на Півдні - 27.8%, на Сході - 26.2%. При тому, що патріотами себе вважають 56.3% на Заході, 35.2% в Центрі, 31.8% на Півдні, 33.4% на Сході.
Якщо вибирати між свободою і добробутом, то в обмiн на власний добробут свободою готові поступитися на користь держави 30.2% опитаних. З метою отримання особистої свободи та гарантiй дотримання всiх громадянських прав готових терпіти певнi матерiальнi труднощi виявилося 37.3%. Цікаво, що обрати між свободою і добробутом не змогли 32.5%, не відаючи чого їм більше треба (дані Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва з 30 березня по 4 квітня 2012 року).
Коли проводити певні паралелі, то у США рівень безробіття становить 7,4% (станом на липень 2013р.), у Німеччині 6,6%, середній показник по Європі – 12,2%. У цій країні студентами є понад 15 млн. чол. Приблизно 33% випускників середніх шкіл щорічно стають студентами університетів і коледжів.
В Україні за фахом працює не більше 15% дипломованих спеціалістів. Тоді як у Німеччині 89 % молодих фахівців – не даремно вчилися, бо працюють з повною зайнятістю і за фахом (за даними агентства Hochschul-Informations-System (HIS), що проводило дослідження серед випускників ВУЗів (4700 чол.) аби дізнатися ефективність навчання). Лише 1% німецьких випускників поки так і не змогли працевлаштуватися за фахом.
До речі, Німеччина планує запровадити «блакитну карту ЄС», як альтернативу «зеленій карті» США (тимчасово уряд взяв відтермінування по виконні директиви). Хоча ця успішна країна не хоче бути країною мігрантів.
Нижче зображена таблиця, більш детально розкриває глибинні мотиви і установки сучасної молоді.
