Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Культура

Картини Альтомонте розмістили в Золочівському та Олеському замках – як хотів Возницький

1/2
Вчора, 28 червня, в Олеському та Золочівському замках представили експозицію картин Мартино Альтомонте – «Битва під Віднем» та «Битва під Парканами»­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­. Про це повідомив кореспондент Гал-інфо.

В Олеському замку розмістили полотно «Битва під Віднем», в Золочівському – «Битва під Парканами». Нагадаємо, свого часу картинами опікувався Борис Возницький, він наполягав, аби полотна експонували в цих замках.

Додамо, що полотна «Битва під Віднем» та «Битва під Парканами»­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ виконувались на замовлення польського короля Яна ІІІ Собеського для Жовківського костелу. Ці величезні батальні полотна мали прославляти найбільші перемоги польського короля.

Доктор історичних наук, директор Науково-дослідного інституту козацтва Тарас Чухліб, зазначив, що король Ян ІІІ Собеський був представником українського/руського шляхетського роду. А козацький літописець Самійло Величко взагалі називав короля Собком. Як розповів історик, в битві під Віднем брали участь близько 300 козаків, близько 3 тис. козаків взяло участь в битві під Парканами. За його словами, ніхто не хоче образити поляків, але віденська перемога є не лише їхньою перемогою, вона й українська.

Мартіно Альтамонте Мартіно Альтамонте "Битва під Віднем" ((перемога над турецьким військом 12 вересня 1683 року під Віднем)

Перед початком презентації картин Альтамонте священики благословили виставкові зали.

На урочистостях були присутні голова Львівської ОДА Михайло Костюк, голова Львівської обласної ради Олег Панькевич, депутати та представники інтелігенції.

Як зазначила Лариса Разінкова-Возницька, разом з польськими реставраторами картинивдалось повернути до життя. «Фактично 150 років ніхто не бачив ці полотнища в такому вигляді, в якому вони є нині. Й тепер маємо нагоду любуватися й оцінювати живопис італійського художника Мартино Альтомонте, який працював на наших землях й відображав події, що тут відбувалися»,– зазначила вона. Донька Бориса Возницького оцінила реставрацію, яку проводили поляки, на відмінно. Також вона додала, що для неї, як для мистецтвознавця, полотна є безцінними.

За словами Лариси Возницької, її батько три роки обдумував експозицію обох картин. «Дуже боляче, що Бориса Григоровича зараз нема поруч. Адже він так хотів побачити все це на власні очі»,– наголосила вона. 

Донька Возницького розповіла, що обидва полотна Мартино Альтомонте однаково важкі – їх вага сягає майже тонну. На питання, чи придатні картини для транспортування й презентації в якихось інших місцях, мистецтвознавець зазначила, що з реставраційної точки зору це робити не бажано. «Це не є невеличкий витвір, який можна конвертизувати й гарно перевезти. Картини мають колосальний розмір та вагу», – наголосила вона. Вона вважає, що полотна перевозити не варто, бо це матиме негативні наслідки.




Завідувач музею-заповідника «Золочівський замок» Надія Гупало розповіла, що для картини «Битва під Парканами» у виставковій залі замку створений спеціальний мікроклімат – температурний режим без різких коливань. Місце для картини Мартіно Альтамонте «Битва під Парканами» готували ще від тоді, як почали руйнувати тюремні камери в Золочівському замку. Як вона пояснила, унікальність конструкції розміщення полотна є в тому, що це дуже громіздка робота. «Картина великих розмірів, тому треба було підготувати місце, а простір тут в нас дуже обмежений», – розтлумачила вона.


Мартіно Альтамонте Мартіно Альтамонте "Битва під Парканом" (у XVII столітті полотно було найбільшим за розмірами батальною картиною Європи)

«Це не одразу все робилося. Замок передали нам в 1986 році, і тоді Борис Григорович Возницький запланував, що саме на цій стіні буде розміщена картина.Для цього спеціально замуровували вікна. Ми вже 22 роки готувалися до того, щоб тут була картина «Битва під Парканами», - розповіла вона.

За її словами, спеціально кошти на це не витрачалися, а використовували в комплексі на реставрацію замку.

«Тут є сталий волого-температурний режим,належне опалення, протипожежна сигналізація, працівники постійно стежать за вологістю приміщення та температурою повітря. Вологість не повинна коливатися від 50 до 60 (+/- 5), а температура не повинна перевищувати 19-21 вище нуля», - зазначила Надія Гупало.

Вона також додала, що картину вішали від четверга до неділі під наглядом спеціалістів реставраторів через вік картини жодної техніки застосувати не могли, а тому все робили в ручному режимі.

М. Альтамонте

Щодо прогнозів зі збільшення кількості туристів Надя Гупало зазначила: «В якийсь момент кількість туристів зросте… вже три роки ми тримаємося на рівні ста тисяч, десь до третьої частини це іноземці. Думаю, що буде наплив поляків, але польську сторону досить важко спрогнозувати».

Своєю чергою завідувач музею-заповідника «Олеський замок» Роман Соломка розповів, що підготовка приміщення для виставки полотнища «Битва під Віднем» тривала з жовтня 2011 року по березень цього року. Відтак, для того, щоб вмістити витвір, довелось ліквідувати стару стелю й замінити її новою, піднявши вгору на 3 метри. За словами Романа Соломки, в ході підготовки з експозиційної зали було вивезено 2-3 машини сміття.

Він також додав, що нові експозиції в Олеському замку не готують, але певні зміни в експозиціях є. «Ми плануємо робити реконструкцію в сусідній кімнаті, де раніше була експозиція скульптур Пінзеля, адже чимало їх забрали до Львова в Музей Пінзеля і в нас лишилося лише декілька робіт»,– пояснив завідувач Олеського замку.

В Олеському замку також залишився розпис однієї із стін над реставрацією якого працював особисто Борис Возницький.


«Батальна тематика в живописі заслуговує на виокремлення, оскільки вимагає від художника неймовірної майстерності, особливого сприйняття часу та повної віддачі. А полотна таких розмірів, як картини Альтамонте взагалі варто віднести до окремого підвиду. Експонування таких картин – це не лише особлива подія в світі мистецтва, але й особлива подія для ширкого загалу», - про це в коментарі Гал-інфо розповіла культуролог Іванна Борисевич.

Вона також додала: «Картини М.Альтамонте притягують людей тим, що писалися вони тут, на, в буквальномурозумінні, рідній землі. І хоча було це за далеких часів

Польського королівства, але на рівні підсвідомості можна уявити що бачив

і що надихало Альтамонте.Щодо перенесення їх – неприпустимо, адже картини досить делікатні зважаючи на їх вік».

За її словами, в багатьох галереях світу експонуються українські художники ( напр.,Труш, Кульчицька), полотна можна знайти і в приватних колекціях. То ж і в Україні в мистецькому план з’явилося щось унікальне, що притягатиме відвідувачів з інших країн.

Учасник робочої групи по збереженню культурної спадщини директора Львівської галереї мистецтв Бориса Возницього,громадський діяч Мейлах Шейхет в коментарі Гал-інфо зазначив: «Картини Альтамонте – це мистецтво високого зразка. Картини описують певні історичні події. Насправді,дуже важливо, що ці картини розташовані в такому нейтральному місці, як Золочівський замок, де люди різних віросповідань можуть прийти та помилуватися ними.Адже коли картини були б розташовані в костелі, який відвідують лише певні люди, то це збіднило б духовний спадок цих полотен. Борис Возницький зробив неможливе – він підняв з руїни цей замок (Золочівський замок) і реставрував його так, що ми поринаємо у королівську епоху, а ця картина пов’язана з цією епохою. Він настільки максимальновикористав архітектуру приміщення, що картину можна роздивитись з будь-якого куточка залу. Звичайно наші польські колеги мріють, щоби особливо відзначити військові досягнення короля Яна Собеського, але вони дуже гарно читаються й тут. Зміст картин не змінився від того, що вони є саме в Золочівському замку,а не в костелі».

По урочистостях всіх, хто посприяв розміщенню картин в замках, нагородили грамотами.

Фото - Гал-інфо.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ