11 травня 1907 року, з ініціативи професора Михайла Грушевського засновано Українське наукове товариство.
Воно було створене за зразком Наукового Товариства імені Шевченка у Львові з метою організації наукової праці та її популяризації українською мовою.
Також серед засновників були: В. Антонович, П. Житецький, В. Науменко.
Товариство мало секції: історичну, філологічну, природничо-технічну, медичну і статистичну комісії.
У Товаристві співпрацювали всі українські вчені з Наддніпрянщини та деякі з Галичини.
Головною метою своєї діяльності УНТ ставило «наукові розсліди на полі українознавства і ознайомлення громадянства зо всіма сторонами минулого й сучасного життя України», – писав Симон Петлюра. Об’єднавши навколо себе українських дослідників з різних галузей українознавства, київське наукове товариство мало стати інституцією, надзвичайно корисною для національно-культурного розвитку народу.
Програма УНТ була викладена Михайлом Грушевським на першому зібранні товариства: «Українське Наукове Товариство мусить мати перед очима подвійну мету, вказану йому і його статутом, і тими обставинами, в яких задумує воно розвивати свою діяльність: по-перше – організацію наукової роботи, по-друге – популяризацію серед суспільности здобутків сучасної науки. Наукова робота має розвиватися по змозі у всіх галузях науки, а передусім – у сфері українознавства, то значить, в тих областях наукової роботи, які роз’яснюють нам минувшість і сучасне життя українського народу і його території...».
Товариство видавало:
- «Записки Українського Наукового Товариства» (1908–1918, 18 томів; редактор М. Грушевський, В. Перетц, М. Василенко), в яких з третього тому з'являлися тільки праці історичної та філологічної секцій;
- «Збірник» з працями інших секцій і Статистичної Комісії;
- тримісячний журнал «Україна» 1914 і 1917 років (1915 і 1916 вийшло 2 томи в Москві під назвою «Український Науковий збірник»).
У виданнях УНТ публіковано оригінальні праці й огляди, натомість лише рідко не опрацьовані джерельні матеріали.
УНТ перебувало в опозиції до АН України, яка підміняла діяльність товариства і, що особливо суперечило формам роботи УНТ, переходила на жорстку вертикаль в управлінні роботою, позаяк УНТ було самоврядним і включало низку таких самих самоврядних об'єднань (наприклад, Орнітологічне товариство імені К. Кесслера).
З 1921 УНТ увійшло до складу Української АН і його секції стали секціями відповідних відділів Всеукраїнської академії наук.
