13 червня 1886 р. – народився сотенний УПА – Іван Вовчук «Граб»; 13 червня 1947 р. – загинув сотенний УПА Ярослав Коцьолок «Крилач»; 13 червня 1995 р. – помер командир боївки СБ ОУН Дмитро Купʼяк «Клей».
13 червня 1886 р. – народився Іван Вовчук «Граб»
Іван Вовчук («Граб», «Вільха»; 13.06.1886, с.Горішнє тепер Миколаївський р-н Львівська обл. – 4.08.1955, с. Явас Полянського р-ну Мордовської АСРР). Фельдфебель артилерії австрійської армії протягом 1914–1915. Перебував у російському полоні в Туркестані з 1915 до 1918. З 1918 служить у Третій Бережанській бригаді УГА, в полку артилерії. У липні 1919 року відійшов у складі УГА за Збруч та брав участь у поході Української об'єднаної армії за визволення Києва від більшовиків. У 1919–1920 перебував у польському полоні, згодом повернувся в рідне село.
У 1943–1944 організаційно-мобілізаційний референт повітового проводу ОУН Бібреччини. В УПА проводив вишкіл артилеристів. Командир сотні «Льви II» (04-05.1944), і «Льви III» (05-06.1944). У 1945 році легалізується і проживає у Пустомитівському районі. В 1946 році працював комірником у Львові в будівельному управлінні, проживав у гуртожитку по вулиці Стрийській, 3.
15 серпня 1947 року був арештований МГБ. Військовий трибунал прикордонних військ МГБ Львівської округи виніс вирок: 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у Мордовській АСРР, Зубово, Полянського району, в селищі Явас, п/я ЖХ 385-7, де й помер 4 серпня 1955 року.
[Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали / Упорядкували В. Мороз, О. Вовк]
13 червня 1947 р. – загинув сотенний УПА Ярослав Коцьолок «Крилач»
Коцьолок Ярослав (“Крилач”, “Сухий”; 1.04.1922, с. Даровичі Перемиського пов. Підкарпатського воєв. – 13.06.1947, біля прис. Борсуковець с. Завадка Бещадського пов. Підкарпатського воєв.). Початкову школу проходив у своєму рідному селі. В 1935 р. продовжив навчання у Перимишльській гімназії ім. Маркіяна Шашкевича, котру закінчив у 1939 р. В 1941 р. став членом ОУН.
В 1942 р., направлений до школи Української допоміжної поліції у Львів, після закінчення котрої служив у поліції в с. Нижанковичі. В цей час активно займався розвитком українського підпілля.
Влітку 1944 р. пішов з поліції і вступив до лав УПА. Спершу чотовий у сотні «Ударник — 8», пізніше протягом деякого часу і сотенний. Згодом очолював сотню «Ударник-6». Командир сотні “Ударник 6” (1946–1947); хорунжий УПА (1946); відзначений Бронзовим Хрестом бойової заслуги (1945).
[Ярослав Старух. Документи і матеріали / Упорядник В. Мороз]
13 червня 1995 р. – помер командир боївки СБ ОУН Дмитро Купʼяк «Клей»
Куп’як Дмитро (“Весляр”, “Клей”, “Тятива”; 6.11.1918, с. Яблунівка Буського р-ну Львівської обл. – 13.06.1995, Торонто, Канада).
З 1938 член ОУН. 7 листопада 1938 заарештований польською владою та засуджений 16 лютого 1939 до 3 років ув'язнення. Вийшов на волю 15 вересня 1939. Закінчив у 1943 торговельну школу у Львові. З осені 1941 співробітник крайової референтури СБ ОУН на Західно-Українських землях. Командир боївки СБ ОУН ЗУЗ (поч. 1944–10.1945), з якою брав участь в наскоку на Радехів 26.04.1945.
Виїхав нелегально у кінці 1945 до Польщі, а згодом перебрався до Німеччини. З червня 1947 проживав у Англії, а рівно через рік виїхав до Канади. Проживав у Едмонтоні, а згодом в Торонто. Був успішним бізнесменом, власником ресторану та готелю. В 1964 уряд СРСР почав вимагати видачі Куп'яка для засудження. Це викликало широкий резонанс в Канаді та інших країнах заходу та дало змогу ще раз висвітлити причини боротьби Дмитра Куп'яка проти радянської окупації. Уряд Канади відмовився виконувати вимоги Радянського Союзу. У 1972 взяв участь у виборах до федерального парламенту Канади від Прогресивно-Консервативної партії Канади. Дмитро Куп'як написав книжку «Спомини нерозстріляного», де описав свою боротьбу за волю України.
[Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали / Упорядкували В. Мороз, О. Вовк]
