Слухай онлайн
Культура  |  Історія

170 років тому народилася Олена Пчілка

Фото з Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка.
Фото з Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка.
Фото з Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка.
Фото з Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка.
Фото з Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка.
Фото з Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка.
Фото з Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка.
Фото з Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка.
Фото з Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка.
Фото з Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка.
Фото з Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка.
Фото з Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка.
Фото з Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка.
Фото з Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка.
Фото з Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка.
Фото з Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка.
1/9
Олена Пчілка (Ольга Петрівна Драгоманова, у шлюбі – Косач) народилася 17 липня 1849 р. в м. Гадячі на Полтавщині у шляхетній родині, батько – Петро Якимович Драгоманов.

До 170-річчя від народження Олени Пчілки Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка опублікувала фото видань письменниці.

У 1866 р. Ольга Драгоманова закінчила київський “Зразковий пансіон шляхетних дівиць”, де студіювала літературу та німецьку і французьку мови. У 1868 р. вийшла заміж за Петра Антоновича Косача і невдовзі виїхала до Звягеля, де її чоловік після закінчення університету одержав посаду Голови з’їзду мирових посередників. У 1879 р. Косачі переїхали до Луцька, а 1880 р. – у с. Колодяжне (Ковельський повіт). Тут Ольга Петрівна займалася вивченням народної творчості: записувала пісенну спадщину, збирала орнаменти вишиття, ткацтва та писанок.

Творча діяльність Олени Пчілки як авторки розпочалася наприкінці 1870-х років. Майже п’ятдесят років вона присвятила українській культурі та літературі – це і прозові твори, поетичні, а також драматургія, займалася перекладацькою діяльністю, літературно-критичні праці, фольклористичні та етнографічні розвідки тощо.

До того ж, подружжя Косачів подарувало світові знані імена, які залишили помітний слід на українській ниві – в галузі літератури, медицини, фізики та ін. Олена Пчілка навчала своїх дітей малюванню, музиці, історії. Подружжя Косачів забезпечувала освіту дітям самотужки, аби вивчити їх в українському дусі, про що з гордістю згадувала Леся Українка. 

Попри виховання дітей, яке потребувало багато часу й зусиль, Олена Пчілка не полишала й дослідницької праці. Так, у 1876 р. у Києві побачило світ видання Олени Пчілки “Украинский народний орнамент. Вишивки, ткани, писанки”.

Через дію вже чинного на той час Емського указу книга вийшла російською та французькою мовами. А 1880-90 рр. були часом розквіту літературної діяльності авторки – перша п’єса “Сужена – не огужена!”, згодом і перша поетична збірка перекладів “Українським дітям”. У 1883 р. в альманаху “Рада” було опубліковано поему “Козачка Олена”, а в 1886 р. світ побачила перша збірка поезій Олени Пчілки “Думки-мережанки”.

Знаменним для авторок української літератури того часу стало видання альманаху “Перший вінок”, яке вийшло друком у співпраці з Н. Кобринською та І. Франком. Значне місце в літературному доробку Олени Пчілки мають і переклади, зокрема тексти Льва Толстого, Лєрмонтова, Пушкіна, Гоголя, Фета, Тютчева, Тургенєва, Овідія, Лонгфелло, Свіфта, Діккенса, Гете, Шіллера, Гайне, Доде, Словацького, Міцкевича, Андерсена, Мопассана та інших.

Наприкінці 1890-х років подружжя Косачів переїхало до Києва, відтак Олена Пчілка поринула в культурне життя столиці, тут вона брала активну участь у діяльності “Київського літературно-артистичного товариства”. 

У1907 р. Олена Пчілка очолила журнал “Рідний край”, на сторінках якого друкувалися твори Лесі Українки, Агатангела Кримського, Олександра Олеся, Надії Кибальчич, Степана Васильченка, Грицька Григоренка та ін. 

Із 1925 р. Олена Пчілка – членкиня-кореспондентка Академії Наук УРСР. Померла письменниця 4 жовтня 1930 р., похована у Києві на Байковому кладовищі.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");