Грандіозне свято - 30 років незалежності України, яке святкуватимуть у всій країні, - дає нам зрозуміти, що за цей час наша держава розвинулася у багатьох аспектах. Культура є одною з цих елементів, адже дає людям розуміння індивідуальності, відчуття приналежності й ідентичності. На честь річниці Незалежності країни Гал-інфо підготувало для вас підбірку основних подій, які вплинули на культуру нашої держави.
Заснування Державної премії України імені Олександра Довженка
У 1994 році з нагоди 100-річчя від дня народження видатного діяча української культури Олександра Довженка заснували Державну премію України імені Олександра Довженка, яку вручають щороку за вагомий внесок у розвиток українського кіномистецтва.
Премія присуджується Указом Президента України за поданням Комітету з Державної премії України імені Олександра Довженка. Особа отримує диплом, нагрудний знак із зображенням Олександра Довженка, а також грошову премія, розмір якої щорічно визначається Президентом України.
Маленька українізація: переклад Гаррі Поттера
Роман письменниці Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і філософський камінь» вперше з’явився на полицях магазинів 26 червня 1997 року і став одним із головних літературних феноменів ХХ століття.
Саме ця подія дала великий поштовх українському книговиданню, адже саме завдяки «Гаррі Поттеру» люди більше зацікавилися українськими книжками та українською мовою. А переклад Віктора Морозова визнаний одним із найкращих у Європі.
Відновлення Михайлівського Золотоверхого монастиря
Оригінальний храм, який спорудили ще за правління онука Ярослава Мудрого, ліквідували у 1922 році. В середині 1930-х років, після перенесення столиці УРСР з Харкова до Києва, прийняли рішення про знесення собору та будівництво на його місці адміністративних будівель.
Після проголошення незалежності Українська православна церква Київського патріархату розпочала збір коштів для відтворення собору на честь Архангела Михаїла в Києві. А згодом Президент України Леонід Кучма видав указ, який визначав відбудову Михайлівського Золотоверхого монастиря загальнодержавним пріоритетом.
Відкриття собору відбулося на День Києва 1998 року за участі патріарха Київського і всієї Русі-України Філарета, який освятив монастир.
Хочемо нагадати, що Михайлівський Золотоверхий монастир став єдиним прихистком під час силового розгону Євромайдану в ніч на 30 листопада 2013 року.
Під час сутичок із «Беркутом» у соборі двічі (30 листопада 2013 р. і 19 лютого 2014 р.) переховувались мітингувальники та розгортали тимчасовий штаб.
У храмі апостола Івана Богослова був облаштований імпровізований шпиталь. У Михайлівському Соборі спали люди і стояли медичні препарати та крапельниці. Семінаристи із КПБА допомагали мітингувальникам: ходили на нічні чергування, приносили медикаменти, готували чай та носили гарячу воду.
Україна на Євробаченні
У 2003 році Україна вперше взяла участь у пісенному конкурсі "Євробачення". Тоді нашу державу представляв співак Олександр Пономарьов із піснею «Hasta la vista» і посів 14 сходинку. Вигравала конкурс країна двічі: вперше у 2004 р. перемогу здобула Руслана, а у 2016-му - Джамала. До речі, саме Україна є єдиною країною на «Євробаченні», яка щоразу виступала у фіналі упродовж усіх років участі в конкурсі.
У 2021 році до Італії нашу країну поїхав представляти гурт «Go_A». Він отримав 97 балів від жюрі і 267 - від глядачів, що дало змогу посісти йому 5 місце на конкурсі. Цей результат став найкращим для України від перемоги на конкурсі у 2016 році.
Львівський оперний театр ім. С. Крушельницької став національним
Львівський академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької, який розташований в історичному центрі міста, раніше був названий на честь Івана Франка. У 2000 році театр святкував 100-річний ювілей. Тоді вирішили, що Указ про надання театрові імені Івана Франка «втратив чинність», і його замінили на ім'я Соломії Крушельницької.
5 жовтня 2005 року у дзеркальному залі перед працівниками театру виступив Президент України Віктор Ющенко. Він заявив про великфі заслуги всього колективу, високий виконавський рівень солістів, хору та оркестру, а також оголосив про надання театрові статусу Національного.
Згодом, у 2008 р. Львівський національний академічний театр опери та балету став членом асоціації «Опера Європа».
Концерт Пола Маккартні в Україні
У червні 2008 року Сер Джеймс Пол Маккартні приїхав до України та дав концерт просто неба, який відбувся на Майдані Незалежності у Києві. Концерт був частиною акції Independence Concert Фонду Віктора Пінчука й став найбільшим в історії України, адже на площі у Києві зібралися приблизно 350 тисяч шанувальників "The Beatles", а на великих екранах у семи містах України концерт зібрав ще 150—200 тисяч осіб. Пряму трансляцію на "Новому каналі" побачили приблизно 13,5 мільйонів телеглядачів.
До приїзду музиканта українські бітломани відкрили музей "The Beatles" у Києві з колекцією артефактів, пов'язаних з гуртом. Це перший подібний музей в Україні та на території колишнього Радянського Союзу. Деякі шанувальники підготували подарунок для Маккартні — бас-кобзу. А Український фан-клуб beatles.com.ua подарував спеціально пошиту і вишиту сорочку.
Перший Одеський міжнародний кінофестиваль
2010 року в Одесі відбувся перший міжнародний кінофестиваль який став однією з резонансних українських кіноподій року. Церемонія відкриття і закриття фестивалю відбувалися у знаменитому Одеському оперному театрі.
У дні фестивалю показали понад 70 фільмів з різних країн світу, зокрема із США, Франції, Голландії, Іспанії, Італії, України, Польщі, Японії, Німеччини, Перу, Росії, Індії, Великої Британії, Канади.
Також до кінофоруму запросили спеціальних гостей. Ними стали: голлівудський актор Рутгер Хауер, режисери Вадим Перельман, Кшиштоф Зануссі, Кіра Муратова, Юрій Мамін, актори Грегуар Колєн, Володимир Машков та інші.
Масштабний міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал»
Фестиваль заснували у 2011 році "Мистецьким арсеналом" і відбувається там щорічно навесні. Це грандіозна інтелектуальна подія України, де розвиваються і взаємодіють літературна, візуальна, музична та театральна сцени, порушують і осмислюють вагомі питання буття людини, а також суспільства і культури, спонукаючи до проактивної позиції учасників і відвідувачів.
За 9 років існування "Книжковий Арсенал" відвідали понад пів тисячі письменників, поетів, філософів, дизайнерів, ілюстраторів та експертів видавничої справи з понад пів сотні країн світу.
Також у 2019 році лондонська "International Publishing Industry Excellence Awards" визнала Книжковий Арсенал найкращим літературним фестивалем року!
Смерть найавторитетнішого музейника Бориса Возницького
У травні 2012 року директор Львівської галереї мистецтв, Герой України Борис Возницький загинув у ДТП на автодорозі між селами Куровичі та Печенія Золочівського району. Попередньо з’ясували, що у нього стався серцевий напад, від чого він втратив контроль, не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автобусом.
Академіка Бориса Возницького називають «ангелом-охоронцем» українських музеїв та замків, пам'яток культури українського народу. Його активна охоронна діяльність розпочалася у 1960-ті роки. В СРСР якраз тоді відбувалася нова хвиля руйнування церков і соборів, пам'яток культури нашого народу. Возницький зі співробітниками обстежував покинуті барокові храми, занедбані каплиці, покинуті цвинтарі і вивозив вантажівками знайдені цінності до музеїв.
Загалом Возницький і його колеги врятували орієнтовно 36 000 творів мистецтва, серед яких: гобелени, меблі, картини, вівтарі, мармурові і дерев'яні скульптури, предмети ужиткового мистецтва тощо.
Зокрема завдяки Возницькому сучасникам стало відоме ім'я скульптора Йоана Георга Пінзеля.
Він багато зробив для комплектування фондів палацу Розумовського в місті Батурині, що став добре оснащеним експонатами музеєм на півночі України. Також сприяв відновленню оборонної вежі у П'ятничанах, збереженню Бернардинського костелу у Львові, реставрації каплиці Боїмів, відновленню будинку, де мешкав Маркіян Шашкевич.
Виставки Пінзеля у Луврі
В листопаді 2012 року відкрилася виставка українського скульптора доби бароко Йогана Георгія Пінзеля. Роботи Пінзеля експонували у Парижі упродовж трьох місяців. Всього у французькому музеї представили 27 скульптур. У минулому вони прикрашали костели, а потім були представлені у серці Лувру – в королівській каплиці Людовіка XVI.
Світовий рекорд телемарафону
У 2012 році Україна встановила новий світовий рекорд на найдовший музичний телевізійний марафон національної пісні в прямому ефірі. Він стартував 29 березня о 5.30 в інтернеті (31 березня о 12.30 – в телеетері) і тривав 55 годин без перерви (110 годин – разом із повною трансляцією в Інтернеті), а участь у ньому взяли 2012 учасників.
Рекорд зареєстрували представники "Книги рекордів Гіннеса" та "Національного реєстру рекордів України", які стежили за перебігом марафону всі 110 годин (разом із повною трансляцією в інтернеті).
Попередній рекорд становив 103 години 9 хвилин 26 секунд. Його встановили в Італії з 21 по 25 березня 2010 року в місті Пезаро. В кіноконцерті взяли участь 389 артистів, які виконали 1488 пісень.
Петриківський розпис потрапив до списку ЮНЕСКО
В грудні 2013 року Петриківський розпис українського народного малярства внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Українське декоративно-орнаментальне народне малярство сформувалося наприкінці XIX століття — на початку XX століття. Його ще називають петрівка, адже зародилося воно на Дніпровщині в селищі Петриківка.
Рішення ухвалили під час 8-ї сесії Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, яка відбувається у столиці Азербайджану. У роботі сесії взяли участь 600 експертів з 95 країн світу.
Справа “Скіфського золота”
Все розпочалося ще у 2013 році. Тоді з експонатів київського Музею історичних цінностей та ще чотирьох музеїв, розташованих у Криму, сформували колекцію з 584 експонатів (понад дві тисячі предметів) вартістю приблизно мільйон євро. Так і з’явилася виставка "Крим - золото і таємниці Чорного моря". Згідно з підписаним контрактом, експонати перевезли до амстердамського музею Алларда Пірсона, де їх мали демонструвати до кінця серпня. Тому виставка пережила зміну влади в Україні, а потім і невизнану ані Україною, ані Нідерландами анексію Росією Криму - місця, звідки походила левова частка її експонатів і куди за замовчуванням їх мали повернути. Експонати досі знаходяться в Амстердамі, а судові слухання щодо повернення "скіфського золота" тривають досі.
Кримінально-драматичний фільм “Плем’я”
У 2014 році у прокат вийшов фільм Мирослава Слабошпицького “Плем’я” спільного виробництва України та Нідерландів. Стрічка стала першою у світі, знятою без жодного слова - суто українською жестовою мовою.
Фільм не має субтитрів, інтертитрів чи закадрового голосу. Стрічка вийшла в прокат у десятках країн та була представлена на понад 100 кінофестивалях світу, де отримала понад 40 нагород, серед яких Європейський кіноприз і три відзнаки Каннського кінофестивалю.
Зйомки фільму тривали шість місяців: з жовтня 2013 року по березень 2014 року. Інтернат, в якому відбувалась основна дія фільму, був реальним навчальним закладом — середньою школою № 186 міста Київ, де навчався сам режисер.
“Артек” перемістився в Карпати
У 2014 році міжнародний табір "Артек" через надзвичайну ситуацію в країні переїхав з окупованого Криму до Карпат. Вже за місяць вихователі та педагоги, які були змушені залишити кримський "Артек" приймали відпочивальників на Буковелі.
Новий міжнародний дитячий центр "Артек-Карпати" складається із трьох таборів "Озерний", "Лісовий" та "Гірський". під час першого заїзду він прийняв понад 1000 дітей.
Започаткування онлайн-журналу “The Ukrainians”
У 2014 році запустили онлайн-журнал “The Ukrainians”, у якому публікували матеріали про успішних українців, які сприяють розвитку та промоції нашої держави. Керівником проєкту є Тарас Прокопишин, а до складу команди увійшли редактори розділів, журналісти дописувачі та журналісти-фотографи.
У 2015 році у «Видавництві Старого Лева» вийшла книжка «theUKRAINIANS: історії успіху». У ній зібрали 20 розмов, що мотивують, а саме інтерв'ю з відомими українськими діячами, зокрема Вахтангом Кіпіані, Мирославою Гонгадзе, Павлом Шереметом та ін. У 2016 році вийшла друга книга — «theUKRAINIANS II: історії успіху».
Смерть Андрія Кузьменка
2 лютого 2015 року, приблизно о 8 годині 20 хвилин внаслідок ДТП у Криворізькому районі біля села Лозуватка загинув український співак та лідер гурту "Скрябін" Андрій Кузьменко.
Він розбився в ДТП по дорозі з концерту в Кривому Розі на честь 25-річчя гурту "Скрябін". "Toyota" Кузьми зіткнулася з вантажівкою, яка перевозила молоко. Удар був такої сили, що молоковоз винесло в кювет, а автомобіль співака розтрощило. Співак загинув на місці.
За пʼять років після загибелі Андрія Кузьменка, у вівторок, 2 лютого 2020 року Верховна Рада України підтримала ініціативу про присвоєння музикантові Кузьмі Скрябіну звання народного артиста посмертно.
«National Geographic» українською мовою
З лютого 2017 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення ухвалила рішення про трансляцію передачі "National Geographic Channel" українською мовою.
Також частково україномовна звукова доріжка присутня на каналі "National Geographic" Україна, Литва та СНД.
Феномен західноукраїнського мистецтва Марта Пітчук
У 2017 мисткиня Марта Пітчук році презентувала виставку живопису під назвою “Мотанка” у франківській фортечній галереї "Бастіон". Серія робіт налічує приблизно 40 картин і зображує жінок у старовинному українському вбранні. Найбільше - гуцулок, але є і красуні з інших регіонів України. У героїнь закриті обличчя, але насправді кожна з них має його - з повіками, зіницями. Готовий портрет авторка закриває — щоб «мотанка мала душу, характер, навіть якщо його не видно».
Також українська художниця "чаклує" пензлем не лише над полотном, але й на стінах багатоповерхівок. Разом зі своїм чоловіком Марта прикрашає українські міста вишуканими муралами.
Створення Українського культурного фонду
У 2017 році на підставі Закону України “Про Український культурний фонд” ця державна установа була створена для сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, а також підтримки культурного розмаїття й інтеграції української культури у світовий культурний простір. У своїй діяльності Український культурний фонд керується Конституцією України та законодавством України, а діє на підставі Положення про Український культурний фонд.
Музей-меморіал “Тюрма на Лонцького”
Тюрма у Львові, яка у ХХ столітті використовувалася польською, радянською та нацистською владами як політична в'язниця, з 2009 року стала національним музеєм-меморіалом жертв окупаційних режимів. Кошти на відкриття меморіалу надала львівська громада, Центр досліджень визвольного руху та Фонд Катерини Ющенко (160 тисяч гривень). На відкритті були присутні тодішня перша леді України Катерина Ющенко та тодішній очільник Служби безпеки України Валентин Наливайченко.
Історико-культурний комплекс "Запорізька Січ"
14 жовтня 2009 року на території Національного заповідника "Хортиця" урочисто відкрили історико-культурний комплекс "Запорізька Січ". Він є науково обгрунтованою моделлю військового і адміністративно- політичного центру Запорозького козацтва та продовженням експозиції Музею історії запорозького козацтва.
У 2015 році ІКК «Запорозька Січ» став першим місцем зйомок мініфільму про НЗ "Хортиця» під назвою "Воїни-козаки з України", який створювала британська телерадіокомпанія ВВС World.
Робота над фільмом тривала майже 5 місяців. Зйомки панорам Хортиці з висоти велися зі спеціального радіокерованого коптера, оснащеного відеокамерою з дистанційним управлінням. Ця стрічка увійшла до циклу "Острівні історії", який транслювався на сайтах ВВС Travel та ВВС World.
Перемога фільму “Атлантида”
У 2019 р. вийшов український фільм режисера Валентина Васяновича "Атлантида". Він здобув перемогу на Венеційському кінофестивалі у програмі "Горизонти".
Фільм розповідає про життя Донбасу після майбутньої перемоги України у війні з Росією і повернення окупованих територій. В "Атлантиді" події відбуваються у 2025-му році, "через рік після закінчення війни". Територія вже визнана непридатною для проживання, а навколишнє середовище настільки спустошене, що зміни здаються неможливими.
Усі ролі у фільмі зіграли непрофесійні актори — ветерани АТО, волонтери, солдати ЗСУ
Нові норми мовного закону
25 квітня 2019 року в Україні ухвалили закон про мову, який забезпечив пріоритетність української мови у понад 30 сферах суспільного життя. Тепер усі концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі, розважальні, видовищні заходи мають вести державною мовою.
Оголошення, афіші, постери, вхідні квитки, буклети та інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи мають бути написані українською. Усі фільми, створені іноземною мовою, повинні розповсюджувати і демонструвати державною мовою, а наші видавці повинні видавати державною мовою не менше 50 відсотків назв книжок.
Знищення фресок Сосенка
У 2019 році під час ремонту церкви Успіння Пресвятої Богородиці у селі Славське Львівської області фрески 1909 року збили зі стін та винесли разом із будівельним сміттям.
Церква УГКЦ, збудована у перших роках ХХ століття, є пам’яткою архітектури місцевого значення. Фрески у стилі української сецесії створили у 1909 році Модест Сосенко та Юліан Буцманюк.
Проте представники місцевої громади на чолі зі священником знищили ці розписи, а також демонтували з підлоги та стін автентичну плитку.
Україномовні аудіогіди Олени Зеленської
Перша леді країни Олена Зеленська анонсувала запуск україномовних аудіогідів у 2020 році. Її проєкт “культурна дипломатія” спрямований на поширенню української мови у світі шляхом створення україномовних аудіогідів у найбільших світових музеях та культурних пам’ятках.
За останні два роки перша леді розширила мережу аудіогідів і тепер українська мова вже звучить у Франції, Італії, Австрії, Німеччині, Туреччині, Латвії, Литві, Чорногорії, Киргизстані, Узбекистані, Данії, Швеції, Вірменії, Казахстані, Болгарії, Азербайджані, Кенії.
Україномовні аудіогіди з’явилися зокрема в австрійській художній галереї Альбертіна та Музеї історії мистецтв, у турецькому палаці Долмабахче, музеї просто неба Ефес та Національному парку Гьореме (Каппадокія). Ще три аудіогіди – для музеїв Чорногорії, Італії та Литви – перебувають на етапі перекладу та звукозапису.
Просування українського іміджу: Оксана Караванська
У січні 2020 року відома українська дизайнерка Оксана Караванська представила свою колекцію "Ukrainian Haute Couture" під час Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Її стиль - унікальний, він ілюструє поєднання наших традицій із елементами сучасного дизайну. Також у 2015 році Караванська заснувала "Vyshyvanka Couture" як цілком ексклюзивну річ у єдиному екземплярі, як спосіб повернути в життя старовинний український традиційний костюм.
Перемога фільму “This Rain Will Never Stop”
Український фільм режисерки Аліни Горлової та продюсера Максима Наконечного “This Rain Will Never Stop” від TABOR Production виграв найпрестижніший фестиваль документального кіно IDFA в Амстердамі, у рамках секції First Appearance в 2020 році.
Світова прем’єра нової стрічки відбулася на конкурсі, тож вона лише починає фестивальне життя. Паралельно фільм показали на Festival dei Popoli у Флоренції, де стрічка також отримала головну нагороду.
Прем’єра в Україні відбудеться 2021 року. Сюжет фільму розповідає про 20-річного Андрія Сулеймана та його родину. Він з батьком переїжджає із Сирії до України, але на нього тут чекає черговий військовий конфлікт. Тут Андрій працює волонтером Червоного Хреста. Після смерті батька він вирішує поховати його тіло в на батьківщині - у Сирії.
Урочисте відкриття Андріївської церкви
В грудні 2020 року нарешті відкрилися двері до Андріївської церкви, що розташована на Андріївському узвозі у Києві та споруджена за проєктом архітектора Бартоломео Растреллі у стилі бароко.
Реставрація тривала 11 років. За цей час майстри відновили оригінальний колір стін, укріпили схил, фундаменти церкви та стилобату. Також здійснили реконструкцію іконостасу авторства видатного архітектора Бартоломео Растреллі, якому повернули автентичне розташування ікон.
У будівлі встановили сучасне освітлення, а для людей з вадами зору та дитячих екскурсій майстри вилили з гіпсу окремі елементи оздоблення храму, щоб до них можна було доторкнутися та відчути їхню форму.
Програма “Велика Реставрація”
В рамках «Великого будівництва» в 2021 році стартувала й програма «Велика реставрація», створена для відновлення визначних історичних пам’яток та об’єктів культурної спадщини. Проєкт розрахований на декілька років і передбачає різні системи фінансування, зокрема державно-приватне партнерство. 21 травня Міністерство культури та інформаційної політики оголосило перелік із 22 об’єктів, які мають почати реставрувати у 2021 році. Усього до програми потрапили 109 об’єктів, але через обмежене фінансування черга інших прийде наступними роками. На першому етапі фінансування передбачили 300 млн грн, які необхідні для підготовки проєктної документації, проте загалом на програму виділили приблизноо 2 млрд гривень.
Усі ці події показали, що українці завжди готові ще більше розвивати свою культуру і робити свій внесок у неї. Іноді це дуже складно і часом здається неможливим, проте варто пам’ятати, чого ми досягнули за цей час, та продовжувати творити культурну складову держави.
підготувала Софія Ясінь
