7 травня 1945 року, о 02:41 за середньоєвропейським часом, у французькому Реймсі, в будівлі школи, де знаходився штаб головнокомандувача сил союзників генерала Дуайта Ейзенхауера, був підписаний документ, що зупинив війну в Європі – Акт воєнної капітуляції Німеччини.
Як відомо, капітуляція німецьких військ почалася ще за кілька днів до цієї дати. 29 квітня капітулювала група армій «С» в Італії. 4 травня головнокомандувач німецькими ВМС адмірал флоту Ганс-Георг Фрідебург підписав акт про капітуляцію всіх німецьких збройних сил у Голландії, Данії, землі Шлезвіг-Гольштейн і Північно-Західній Німеччині. 5 травня капітулював генерал піхоти Фрідріх Шульц, який командував групою армій «G», що діяла в Баварії і Західній Австрії.
6 травня у штаб-квартиру Дуайта Ейзенхауера в Реймсі прибув генерал-полковник начальник німецького штабу Альфред Йодль. Після тривалих і складних переговорів, він дав згоду на беззастережну капітуляцію Німеччини. Церемонія підписання була призначена на 2:30 ночі 7 травня. Акт про капітуляцію повинен був вступити в дію о 23:01 8 травня.
Цікаво, що начальник радянської воєнної місії у Франції, генерал-майор Іван Суслопаров, не дочекавшись відповіді з Москви, на свій страх і ризик поставив підпис як представник СРСР (до речі, англійською). Імовірно, з його ініціативи в Акт був внесений пункт, за яким допускалося перепідписання документа. Враховуючи бажання Сталіна, саме так і зробили 8 травня на найвищому рівні (від СРСР – маршал Георгій Жуков), але це стало формальністю: до набрання чинності реймського документа залишалося 17 хвилин, накази про припинення воєнних дій вже були віддані.
Акт про капітуляцію Німеччини 7 травня 1945 року, крім Суслопарова, підписали: з німецького боку – начальник штабу Альфред Йодль, з боку союзників – начальник штабу Ейзенхауера генерал-лейтенант Волтер Беделл Сміт, майбутній шеф ЦРУ, від Франції, в ролі свідка – заступник начальника штабу Національної оборони корпусний генерал Франсуа Севез.
Нині цей документ зберігається в Національному архіві США. До речі, прийнявши капітуляцію Німеччини, Радянський Союз не підписав з нею мирної угоди, тобто формально залишився в стані війни. Лише 25 січня 1955 року був оприлюднений указ Президії Верховної Ради СРСР про припинення стану війни між СРСР і Німеччиною.
