«Єдина сфера у Криму, якій не зашкоджує режим політичної та економічної ізоляції, в якій опинився півострів, – це військова сфера. Тому посилення військово-промислової складової Криму – це єдине реалістичне завдання, на яке Росія може зробити ставку», – сказав у коментарі «Гал-інфо» політичний оглядач із Криму Павло Казарін.
Експерт зауважив, що історично Крим мав чотири смисли свого існування.
По-перше, півострів, через який проходили торговельні шляхи, виконував функцію комунікаційного та транзитного центру на Чорному морі. Транзитний статус зумовив і другу функцію – оборонну. Крим виконував функцію військової бази, форпосту різних держав. За новітніх часів він набув значення однієї з найбільш привабливих курортних зон. Врешті, радянська влада надала йому четвертого значення – господарського.
«Це було дуже популярно за радянських часів. В Криму було 350 підприємств, із яких у пострадянські роки, до 2014 року, залишились у живих лишень кілька десятків. Розвивалося і сільське господарство», – сказав Павло Казарін.
Журналіст висловив переконання, що анексія Криму Росією знівелювала три з чотирьох смислів існування півострова, не залишивши йому жодного іншого варіанту, окрім як стати військовою базою.
«Вікно можливостей у Росії для того, щоб розвивати півострів, є невеликим. Регіон зі спірним правовим статусом – а анексований Крим саме є носієм цього статусу – підпадає під величезну кількість обмежень. Туди не літають літаки, там не швартуються кораблі з інших країн. Для Росії Крим – це острів. Для України він був півостровом, але Росія не має сухопутного шляху на півострів», – зазначив Павло Казарін.
Журналіст наголосив, що єдиною сферою, який не шкодить режим політичної ізоляції, є військова сфера.
«Режим ізоляції, режим міжнародної автаркії приводить до того, що неможливо ні повноцінно розвивати промисловість, ні використовувати комунікаційні можливості регіону. Дуже важко використовувати на повну міць його рекреаційні потенції. Й єдина сфера, якій автаркія та ізоляція не шкодять, це військова. Військова галузь не зав’язана на ринкових механізмах, не страждає від браку міжнародних контактів. Тому посилення саме військово-промислової складової – це реалістичне завдання, на яке Росія може зробити ставку», – резюмував журналіст.
Довідка. (Вікіпедія).
Наприкінці лютого — початку березня 2014 року перекинуті з Росії і кримських баз Чорноморського флоту РФ війська без розпізнавальних знаків окуповували Кримський півострів. Також було створено збройне формування з російських «козаків», яке називало себе «самооборона Криму». 16 березня 2014 року на території Криму і міста Севастополя пройшов псевдореферендум про статус півострова, за сфальсифікованими результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали це голосування і вважають, що Крим Росія анексувала.
У серпні призначений російськими військами т.зв. «керівник Криму» Сергій Аксьонов промовився, що ініціатором анексії Криму був особисто Путін.
Фото: dt.ua
