Кримські татари, які проживають у Львові, розповіли про особливості життя поза домом, проблеми асиміляції та державну підтримку.
22
Перше, що помічаємо у кімнаті, – український та кримськотатарський прапори на столі. Символіка двох народів та світлини з Криму є майже на усіх стінах Кримськотатарського культурного центру, до якого завітали журналісти Гал-інфо. Тут, у невеликій квартирі у центрі Львова, живе та продовжує творити свою ідентичність і культуру Крим. Він промовляє незламним духом, гостинністю та глибокою пам’яттю свого корінного народу – кримських татар.
Сьогодні, 26 лютого, Україна відзначає День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. З цієї нагоди Гал-інфо поспілкувалось із керівником Кримськотатарського культурного центру у Львові Іслямом Тохлу та менеджером культурних програм Центру, керівником кримськотатарської громадської організації “Арекет” Аметом Бекіровим. Очільники установ розповіли детальніше про кримських татар, які проживають на Львівщині, способи збереження мови і традицій народу в умовах вимушеного переселення, а також критичну необхідність їхньої підтримки українцями та державою.
Формування кримськотатарських осередків у Львові
– Кримськотатарський культурний центр з'явився тут після того, як кримські татари у 2014 році почали виїжджати з Криму через російську окупацію. Така потреба з'явилася, аби самі кримці могли десь збиратися, зберігати свою культуру, традиції, – розповідає Іслям Тохлу та додає, що наразі у Львові проживає близько 45-50 сімей кримських татар.
– Діяльність Центру має два основні аспекти. Перший зосереджений на самій громаді кримських татар та спрямований на реалізацію їхніх традицій, духовних і культурних потреб. Наприклад, зараз тут проходить розмовний клуб, коли громада збирається та покращує свої знання кримськотатарської мови. У центрі проводять лекції, майстер-класи, а також духовні обряди, адже в одній з кімнат організовано мечеть Натомість другий аспект діяльності орієнтований на львів’ян. Ми здійснюємо просвітницьку роботу для того, аби популяризувати культуру Криму, розвінчувати стереотипи про кримських татар, – ділиться Іслям Тохлу.
У співпраці з іншими об’єднаннями у 2017 році вдалось сформувати стратегічний план діяльності на найближчі три роки. Згодом його вдалось доповнити та продовжити і до сьогодні. Амет Бекіров, як керівник ГО “Арекет”, яка співпрацює з Кримськотатарським культурним центром, наголошує, що у той час вдалось випрацювати п’ять ключових напрямків роботи: молодіжний, культурний, релігійний, політичний, а також напрямок зв'язків з діаспорами по світу.
– Потім почалася пандемія, яка все зруйнувала. А потім розпочалась повномасштабна російсько-українська війна. Багато хто виїхав зі Львова у зв'язку з тим, що треба було захищати дітей, адже є і багатодітні родини. Це було немов дежавю історії! Тому що у 2014 році так само перша хвиля кримських татар виїжджала, аби захистити дітей. У мене тоді синові було 15 років і доньці – 5. І ми саме фізично рятували дітей, а також рятували їх від тієї російської пропаганди, – ділиться Амет.
Зрештою відродження діяльності кримськотатарського центру розпочалось з початку 2023 року за допомогою відновлення напрацьованих раніше напрямків.
22
Культурні та духовні потреби кримських татар
– Перший напрям, головний, – це культура. У 2023 році громадська організація “Арекет” отримала грант від КримSOS на придбання вишивальної машинки, яку ми розмістили у нашому центрі. Завдяки їй ми втілили в життя потужний проєкт “Стежки Örnek”, у межах якого для учнів та студентів Львова проводили презентації та майстерки про “Орнек” – кримськотатарський орнамент, який 16 грудня 2021 року внесли до списку всесвітньої нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Це дозволяє нам офіційно розповсюджувати про нього знання, – зазначає Амет Бекіров.
“Родзинкою” цього проєкту став мистецький фестиваль “Спадщина. 5-ий елемент”. У його межах організаторам вдалось об’єднати п’ять українських елементів, які належать до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО: петриківський розпис, козацькі пісні Дніпропетровщини, Косівську мальовану кераміку, кримськотатарський орнамент Орнек та борщ.
– Після закінчення проєкту, ми не припинили свою діяльність у Кримськотатарському культурному центрі, а так само проводимо презентації з історії та культури кримських татар. Усі ці зустрічі розпочинаємо з мінілекції про іслам, адже кримські татари – це мусульмани і саме тут, у Кримськотатарському культурному центрі, ми можемо доносити правдивий сенс про іслам. Після невеликої лекції про 5 основ ісламу ми розповідаємо присутнім про культуру і традиції: про Орнек, кавові традиції, кухню, танок кримських татар. Адже це все увійшло вже у спадщину України! І – Іншалла! [якщо Бог забажає, – ред.] – це увійде і в спадщину ЮНЕСКО, – наголошує Амет.
Кримські татари, які мешкають у Львові, мають можливість також зберігати свої духовні традиції та підтримувати релігійну ідентичність. У місті діє дві мечеті, приміщення яких завжди відчинені, аби у мусульман була можливість помолитись обов’язкових п’ять разів протягом дня. Окрім цього, щоп’ятниці у мечеті проводять джума-намаз – обов’язкову колективну молитву, яка збирає вірян і супроводжується проповіддю. У місяць Рамадан у мечеті організовують спільні іфтари — вечірні трапези після денного посту, які є не лише релігійною практикою, але й способом єднання громади. Окрім регулярних молитов, у мечетях проводять обряди життєвого циклу – шлюб за мусульманською традицією (нікях), наречення імені для новонароджених, похоронні ритуали.
Центр також організовує всі пам’ятні дати, які пов'язані з кримськотатарською історією і народом. Йдеться, наприклад, про День кримськотатарського прапора (26 червня), а також трагічну дату – 18 травня. Цього дня у 1944 році радянський тоталітарний режим розпочав депортацію корінного населення з території Кримського півострова. Сьогодні це День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. А 23 лютого корінні жителі Криму вшановують пам’ять духовного і політичного лідера Номана Челебі-Джихана, який був розстріляний у цей день 1918 року.
Активність кримських татар та позиція молоді
Як зазначає Іслям Тохлу, не усі кримські татари є активними учасниками подій, які проводить центр та інші організації. Якщо говорити про громаду кримців, то більш активними є літні категорії людей. Натомість серед львів'ян, які долучаються до ініціатив, є більше молоді: учнів та студентів.
– Ми започаткували для своєї громади “Körüşüv”. Це зустрічі кримських татар, на які приходять три покоління: діти, молодь і старші. І саме в цих живих розмовах ми, старше покоління, передаємо свій досвід молодшому поколінню, відповідаємо на багато запитань від юних кримців про наш народ, його історію. Щомісяця ми так збираємось, і мали вже сім таких зустрічей, – ділиться Амет Бекіров.
На такі зібрання у центрі приходять в середньому близько тридцяти людей. Розмовний клуб натомість відвідують близько десяти осіб, які прагнуть вивчати кримськотатарську мову або покращувати свої знання. Амет зазначає, що на заняття приходять як початківці, так і ті, хто вже добре володіє мовою свого народу. Живі обговорення дозволяють підіймати теми, які пов’язані з культурою і традиціями. Говорили тут востаннє про етикет кримських татар, як звертатись до людей різного соціального та вікового стану, як поводитись за спільними вечерями тощо.
22
– І ми ж постійно говоримо про Крим. Коли і як все було в Криму? І це живе спілкування є особливо доцільним та важливим для нас зараз, – зазначає Амет.
Сьогодні, 26 лютого, в Україні відзначають День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. З цієї нагоди кримські татари, які проживають у Львові, проведуть спільний з львівськими школярами телеміст з Туреччиною, адже саме до цієї країни виїхало чимало кримськотатарських сімей з України з початком війни. Зараз там діє організація “Qırım ailesi” (з кримськотатарської - Кримська родина), яка активно займається збереженням ідентичності корінного народу. Як наголошує Амет Бекіров, для кримських татар зараз особливо важливо, аби молодь говорила про майбутнє України та Криму, адже саме їй жити надалі в Україні.
Молодіжна спільнота кримських татар є також в Німеччині. Зокрема, спільнота “Dostlar” (з кримськотатарської – “Друзі”) проводить лекції з культури, мистецтва, релігії, суспільно-політичних питань корінного народу Криму.
– Багато хто і в Україні, і в Німеччині, і в Туреччині, і в Ірландії, і в Канаді думає про Крим. Багато хто із молоді каже, що коли буде можливість, ми повернемось у Крим і будемо його будувати, – додав Амет Бекіров.
Проблема асиміляції та державної підтримки кримських татар
– Головна мета – це зберігати нашу ідентичність, тому що є дуже велика проблема асиміляції. Дуже багато і хлопців, і дівчат бере шлюб з українцями і повністю асимілюються, – наголошує Амет.
Головною причиною асиміляції кримських татар стала їхня депортація у 1944 році, продовжує розповідь Іслям Тохлу. Крим, який є осередком кримськотатарської мови та культури, був знищений росією. Після депортації у віддалені від Криму частини радянського союзу кримські татари почали втрачати свою мову та культуру.
– Коли ми вже повернулися, то там, де був кримськотатарський осередок в Криму, росіяни створили російський осередок. І тепер навіть у свідомості українців Крим асоціюється з російськомовним середовищем. Це сталося зовсім недавно, в 1944-му році, коли нас депортували, все знищили, перейменували. Aqmescit став Сімферополем, а Aqyar став Севастополем. Назви сіл, міст, природних об’єктів – все перейменували. Ми вже це загубили, і коли поверталися, то почали також ще більше асимілюватися вже в Криму, тому що в нас просто вже не було природного осередку кримськотатарської мови, – розповідає Іслям.
22
У той час у школах навчання проводили російською мовою, на роботі також доводилось послуговуватися лише російською або українською. Надію на відновлення кримськотатарської мови та відповідного середовища давали національні школи, які почали активно відкривати на півострові.
– Тому без державної підтримки дуже складно не асимілюватися, по-перше, будучи меншістю на своїй землі. По-друге, будучи меншістю в діаспоральному житті, як ми зараз, життю не вдома. Тому в цьому плані, якщо у кримськотатарського народу не буде елементів інституційної підтримки, не буде державних інститутів, які підтримуватимуть мову і заохочуватимуть її вивчення та практику, то ми дуже швидко асимілюємося, – наголошує Іслям Тохлу.
Важливо, що за ісламськими традиціями, мусульманка має одружуватися з мусульманином, тоді як чоловіки можуть брати за дружин жінок іншої віри. Водночас, як зазначає Іслям Тохлу, насправді часто все залежить від індивідуальних рішень та рівня прив’язаності людини до традицій свого народу. Так, є випадки, коли українки після одруження із кримськими татарами настільки переймались їхньою культурою, що навіть більше зберігали її, ніж сам чоловік. Або ж навпаки є історії, коли кримська татарка виходить заміж за українця, проте продовжує передавати дітям свою рідну культуру.
– Так, це гріє душу, коли вона починає з малюком розмовляти кримськотатарською, співає йому наші колискові. Це дає надію, – додає Амет Бекіров.
Важливо, аби у таких сім’ях відбувалось взаємне збагачення культур, а не розчинення однієї в іншій. Як додає Амет, у такому випадку слід говорити про сенси, які об’єднують український та кримськотатарський народи, які насправді дуже тісно між собою пов’язані.
– Значною мірою, у нас тільки релігія інша – християнство та іслам. Але спільних традицій є багато! Навіть є в історії таке поняття, як “Ханська Україна”, де разом проживали кримські татари та козаки. Та й гляньте на козаків – як вони одягалися! Більше того, близько 4 тисяч слів української мови мають тюркське походження! Мейдан – кримськотатарською майдан, фільджан – філіжанка, сирники! – ділиться Амет.
До речі, в Україні з’являються ініціативи з популяризації кримськотатарської мови. Наприклад, з 2023 в Українському католицькому університеті стартував курс від Інституту релігії та суспільства "Кримськотатарська мова в УКУ", яку можуть вивчати українці за власним бажанням. “Якщо б таких ініціатив було більше в університетах та школах України, то це значно покращило б ситуацію”, – додає Іслям Тохлу.
Водночас за словами Амета Бекірова, починаючи з 90-х років, з поверненням до рідного дому на український півострів, кримські татари звикли все робити самі.
– Держава Україна, дякую їй, просто не втручалася. Вона все дала – і робіть, що хочете. А росія, коли прийшла, вже почала втручатися. Почались багато арештів, катувань. От все це прийшло. А до 2014 року, великою мірою, Україна не знала кримських татар. Крим був “terra incognita”. Анастасія Левкова написала навіть книгу під назвою – “За Перекопом є земля”, тому що до 2014 року ця була земля інкогніта. А чому українці почали дізнаватися про кримських татар? Тому що ми приїхали до материкової України! І вже у живому спілкуванні українці почали дізнаватись про нас, – розповідає керівник організації “Арекет”.
У 2021 році в Україні ухвалили Закон “Про корінні народи України”, який визначив, що окрім національних меншин, у нашій державі є також корінні народи, які сформувались на території Кримського півострову: кримські татари, караїми, кримчаки. Амет Бекіров наголошує, що інформаційне висвітлення теми, що кримські татари є власне корінним народом є надзвичайно важливим. Найбільш відчутною на місцевому та державному рівні інформаційна підтримка є тричі на рік – 18 травня, 26 червня та 26 лютого. Також Амет наголосив на важливості діяльності Кримської платформи, яка є дипломатичною ініціативою для об’єднання тематичних заходів та ініціатив з питання міжнародного реагування на окупацію Криму росією.
– Для України, яка воює, яка бореться за виживання, це добре. Ми інформаційно просуваємо ідею кримськотатарської національно-територіальної автономії у складі незалежної, сильної, вільної України. І ці наративи, ці інформаційні питання також піднімаються, що дуже важливо.
22
Єдність кримських татар та українців
На завершення розмови Іслям Тохлу розповів, що українці та кримські татари протягом століть колись були сусідами у сучасних Одеській, Миколаївській, Запорізькій областях. І попри різні миті політичних суперечностей, зараз двом народам потрібно бути разом та підтримувати один одного у боротьбі проти спільного ворога.
– Тому для нас це єдиний шанс зараз перемогти ворога і будувати вільну державу, у якій ми могли би зберегтися як народи. Для нас також державність дуже важлива: ми без української державності, на жаль, вже не виживемо як народ… На жаль, нас період радянської влади дуже сильно підкосив, адже чимало геноцидів були спрямовані проти нас. А депортація просто вбила нашу культуру, мову. І зараз наша єдина надія полягає у тому, що ми переможемо росію, а Крим повернеться до складу України і ми зможемо зробити там свою автономію, де ми могли би вже розвиватися як народ.
І тому просвітницька діяльність у цьому плані дуже важлива, щоб українці розуміли, що Крим — це кримськотатарська батьківщина, де ми, кримці, сформувалися як народ, де ми проживали століттями. Це наша батьківщина, як, наприклад, Україна – батьківщина для українців. І якщо українці не підтримають кримських татар в Криму, то він буде, на жаль, російським, – пояснив Іслям Тохлу.
Амет Бекіров також наголосив, що в українців та кримських татар є спільний ворог – росія. Об’єднує народи також єдине прагнення повернутися на рідну землю, адже з 2014 року чимало кримців виїхали за кордон, і так само чимало українців – з 2022 року. Тож важливо пояснювати суспільству, що українці та кримські татари є єдиною політичною нацією.
– Кримські татари — корінний народ України і ми є громадянами України. І так само Українська Держава й українці повинні розуміти, що ми одна політична нація, ми єдині. Нас об’єднують сенси історії та культури. В Україні проживають багато національних спільнот, які тут можуть почуватися вільними, а три корінні народи – це багатство держави! На світовому рівні зараз звертають увагу саме на корінні народи, адже вони дуже сильно пов’язані із землею. І наша земля – це наш Крим. А Крим – це Україна.
Розмовляла Марічка Твардовська
