Минулого вікенду у Києві завершилися фінали всеукраїнського етапу шкільних ліг пліч-о-пліч. У різних видах спорту, а саме у футзалі, баскетболі, волейболі, черлідингу та спортивному орієнтуванні, школярі з різних куточків України визначали найсильніших.
Найкращі чотири команди з кожного виду спорту отримали путівки до Буковеля – на спорт, відпочинок та дозвілля. Загалом проєкт вразив своєю масовістю – в усіх видах спорту взяли участь майже 300 тисяч учнів, а це 29055 команд. Про це та інше в інтерв’ю розповів головний менеджер проєкту Антон Нікулін.
Антоне Володимировичу, підбийте підсумки першого сезону всеукраїнського проєкту пліч-о-пліч шкільних ліг.
Приємно, що від ідеї до реалізації ми пройшли доволі класний шлях. Він був не ідеальний, оскільки траплялися і складні моменти. Складно було розпочати цей проєкт і його завершити. Загалом вважаю це успіхом команди, яка працювала над цим проєктом. Хочу наголосити, що ця програма є Президента України. Ним було поставлене чітке завдання перезавантажити учнівський спорт. Це завдання отримала група ідеологів. Нам вдалося цим процесам надати ознаки системності. Особисто я не вірю в жоден процес, який не має ознак системності. Вважаю, потужно спрацювали регіони, хоча на початку був скептицизм в поглядах багатьох потенційних учасників цього процесу. Станом на сьогодні уже усі розуміють, що цей проєкт є серйозним і надовго.
Вважаю, у нас вийшов хороший продукт. Успіх тут не лише команди, яка організовувала ці процеси, а це спільний успіх з Міністерством молоді та спорту України, з Міністерством освіти і науки України. Дякую, тимчасово виконуючому обов’язків міністру молоді та спорту України Матвію Бідному, а також міністру освіти та науки України Оксену Лісовому, а також «Спорту для всіх», зокрема Андрію Ребрині, а також Вадиму Данильченку. В Офісі Президента нас підтримав Олексій Кулеба. Також була команда, які допомогли з іншими процесами – Юрій Голик, Віталій Коваленко, Сергій Стаховський.
Це дійсно наймасовіший проєкт за всі часи Незалежності України, пов’язаний зі школярами. Кожен на місці зробив велику роботу. Нам вдалося дотягнутися до кожної школи і до кожного класу. Наша основна філософія – закохати дітей у спорт. Найголовнішою фігурою цього проекту була дитина. Дякую кожному, хто був разом з нами пліч-о-пліч.
Наскільки Вас вразила кількість команд, яка взяла участь у проекті? (29055 команд – Авт.)?
Цифри говорять про велику зацікавленість. Дуже важливий момент полягав також у тому, що керівники військових адміністрацій включилися в процеси. З початку ми планували двадцять п’ять тисяч команд, і тоді ми розуміли про що ми говоримо. У підсумку зареєструвалося на чотири тисячі команд більше і це, звісно, дуже приємно. Як результат – у нас вийшли дуже конкурентні фінали. І одразу зазначу, що в наступні роки ми будемо додати і в кількості, і в якості. Багато хто говорить, що ми почали одразу з високої планки. Діти зараз для нашої держави є дуже важливим моментом, тому цю планку і надалі будемо лише піднімати. Мова йде про залучення дітей до процесів, про впізнаваність бренду, популяризацію масового спорту. Це є основні пріоритети.
Що було найскладнішим в організації усіх процесів? Як долали ці етапи?
Складно було розпочати усі моменти, оскілки розуміли складність бюрократії та інші моменти. Нам потрібно було ці процеси зробити максимально простими та прозорими, іншими словами усе оцифрувати. Зараз до завершення доходять роботи на нашому сайті, де діти зможуть реєструвати свої профілі і не тільки. Окрім самих змагань, також велику увагу приділяли неформальній освіті. На лігах міського етапу ми бачили як працюють школярі менеджерами, ведучими, журналістами, коментаторами і про це почали говорити блогери. Соціальні мережі ми також запустили. Хто хотів, той бачив на якому рівні були трансляції фіналів всеукраїнського етапу у Києві. В деяких аспектах ми перевершили професійні команди. За переглядами ми також маємо цифру, яка радує – майже 300 тисяч переглядів фінальних етапів. Класно відпрацювали федерації чи асоціації з різних видів спорту. Були, звісно, певні тонкощі, зокрема конфліктні моменти, але ми старалися гострі кути згладжувати. Для нас був важливий результат. Ми його отримали.
Які безпосередньо у Вас враження від фіналів всеукраїнського етапу пліч-о-пліч? Ви бачили усі змагання на власні очі.
Фінали відбувалися на хорошому рівні. В багатьох видах спорту вони видалися конкурентними. Станом на сьогодні бачимо, що потрібно буде в регламент та положення вносити певні зміни щодо селекції. Деякі школи почали залучати уже професійних тренерів для підготовки команд. Є випадки, коли обдарованих дітей уже запрошують в інші школи для того, щоб підсилити свою команду на шкільних лігах. Вважаю, це дуже круто, оскільки спорт буде розвиватися в селекції та конкуренції. Чим більше осіб буде зацікавлені у цих процесів, тим більше від цього виграють усі.
Нам яким вдосконаленням потрібно працювати у майбутньому, якщо говорити про фінали змагань?
Будемо більше впроваджувати елементи шоу, додавати конкретні моменти, які, на нашу думку, не спрацювали на 100%. Загальна картинка виглядала доволі класно, але ми бачимо свої моменти, нам якими ми будемо працювати. Ми не боїмося робити зворотній зв’язок. Зараз запустили чат, де просимо нас критикувати та вказувати на помилки. Власне, коли відбувається діалог, тоді можна дійти до якоїсь істини.
На деяких змаганнях у Києві були присутні скаути професійних команд. Скільки талантів, на Вашу думку, розкриють шкільні ліги?
Якщо взяти американські шкільні ліги, то там лише один відсоток йде в професійний спорт. У нас завдання зацікавити дітей процесом, а саме спортом. Зараз дуже ідеологічно важливо, щоб діти були фізично сильні і розумні для того, щоб будувати і відбудовувати нашу державу у майбутньому. Кращого інструменту, аніж спорт не існує.
Церемонія нагородження для команд – окреме свято, яке забути дітям просто нереально.
Коли ми починали цей проект, нас запитували що ми придумали нового, оскільки в Україні є спартакіади. Про спартакіади ніхто ніколи не знав, а про пліч-о-пліч шкільні ліги не знає хіба той, хто нічим не цікавиться. Про пліч-о-пліч знають всі, і це також велика заслуга наших амбасадорів, серед яких багато зірок не тільки українського, а й світового спорту (Олександр Усик, Олександр Зінченко, Ярослава Магучіх, Еліна Світоліна та багато інших – Авт). До цих змагань є увага начальника головного управління розвідки Міністерства оборони України, заступника керівника Офісу Президента, міністрів, топ-спортсменів. Діти розуміють значущість цих процесів. Залучати медійних особистостей та відомих людей – це наш пріоритет. Ми будемо це робити постійно. Діти повинні відчувати свою значущість і важливість.
Найкращі чотири команди з кожного виду спорту отримають путівки до Буковелю.
В таборі буде багато неформальної освіти. Перша половина дня будуть спортивні види діяльності, а друга половина буде сконцентрована на навчання та неформальну освіту. Буде багато спікерів та цікавих людей, лідерів думок. Думаю, що дітям сподобається. Наповненість буде максимальною. Для дітей це буде цікаво та корисно. Наша філософія – це братерство, а діти – це «пластилін», з якого дорослі мають ліпити хороші фігури.
Розкажіть про зміни у проєкті на наступний рік. Які плани?
Залучити ще більше дітей. Розширити програму в плані вікових груп. Раніше говорили про молодшу, середню та старшу, а зараз працюємо над концептом середньої та старшої групи. Також додамо жіночий футзал, оскільки маємо багато скарг, мовляв, чому хлопці грають у футзал, а дівчата – ні. І також додамо безконтактне регбі зі стрічками. Тут будуть хлопці та дівчата виступати в одній команді.
Які відгуки Ви особисто отримали після завершення першого сезону?
Багато позитиву. Є певні моменти в плани тих, хто програв. У спорті програвати завжди боляче. Якщо говорити про загальну картинку, то все пройшло навіть краще, аніж ми планували. Очікування були одні, а результат виявився кращим. Були нарікання, що все відбувалося за олімпійською системою. Хочу наголосити на тому, що даний формат не дозволяє нам грати в групах, оскільки це не вигідно економічно та довго в часі. На останній всеукраїнський етап ми хочемо бачити велику кількість дітей, і хочемо бачити їх разом пліч-о-пліч.
Богдан Пастернак
