На Вінниччині проводять рятівні археологічні роботи на чотирьох пам’ятках археології. Мова йде про два поселення черняхівської культури поблизу села Попівка та бронзового часу біля сіл Тягун і Троща. Вони розташовані в Липовецькому та Іллінецькому районах Вінницької області у зоні капітального ремонту магістрального газопроводу «Уренгой–Помари–Ужгород». Про це повідомила прес-служба НДЦ "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України.
Рятівні розкопки проводять археологи Подільської археологічної експедиції НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України на замовлення Філії ПАТ «Укртрансгаз» – «Дирекція з будівництва та реконструкції газотранспортної системи».
За словами науковців, оскільки під час реалізації проекту частина пам’яток може бути зруйнована, до початку будівельних робіт необхідно виконати превентивні пам'яткоохоронні роботи – розкопки. Для археологів це єдина можливість їх дослідити.
«Частина із цих пам’яток була відомою науковцям, однак, як і більшість давніх поселень в Україні, вони до сьогодні мало досліджені. Вже перші дні розкопок поблизу села Попівці підтвердили, що маємо справу з двома поселеннями черняхівської культури кінця ІІІ-IV ст. н. е. На пам’ятках чітко простежуються об’єкти житлової та господарської забудови, є керамічний матеріал. Щодо двох інших пам’яток, на їх території ми виявили фрагменти ліпної кераміки, що датуються ІІІ тис до н. е. Це є свідченням існування на цих місцях поселень бронзового часу. Усі пам’ятки багаті на матеріал і ми дуже сподіваємось на цікаві наукові результати нашої роботи, можливо, навіть на певні відкриття», – розповів начальник експедиції, заступник директора НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України, кандидат історичних наук Тарас Милян.
Дослідження на пам’ятках розпочалися у лютому і триватимуть до середини квітня. До роботи залучено кілька десятків археологів зі Львова, Тернополя, Києва, Полтави, Чернігова та Харкова.
Довідка:
Черняхівська культура — археологічна культура, що була поширена на території України у ІІІ-ІV ст. н. е. Свою назву вона отримала від села Черняхів (Київської області), де у 1900 році В. Хвойка дослідив одне з перших поховальних полів цієї культури.
В України пам’ятки досить широко представлені практично на всій території, загалом їх нараховується кілька тисяч. Поселення черняхівської культури мали відкритий характер – не містили жодних оборонних споруд. Населення займалось землеробством і скотарство, а також різними видами ремесел - гончарством, залізообробкою, виготовленням скла. Були розвинені ювелірна галузі та бронзоливарство.
У Європі черняхівська культура була поширена на суміжних з Україною територіях Молдови, Румунії.
Бронзова доба — історичний період, який характеризується виготовленням і використанням бронзових знарядь праці та зброї із бронзи, появою кочового скотарства, поливного рільництва (кінець ІІІ — початок I тисячоліття до н. е.). Бронзові знаряддя праці в житті населення відігравали досить помітну роль, але вони не могли повністю витиснути з ужитку кам'яні вироби. Поряд з бронзовими серпами, вістрями до списів досить широко використовувались і крем'яні знаряддя цього типу. З каменю виготовлялися також бойові сокири-молоти, зернотерки, прикраси тощо.
На території України нараховується близько 20 археологічних культур, представлених кількома тисячами пам’яток різноманітного типу – поселення, поховання (курганні), населення яких провадило як кочовий скотарський тип господарства, так і осілий землеробський. Серед них можна згадати культури шнурової кераміки, в тому числі городоцько-здовбицька, стжижовська, середньодніпровська, тшинецька, комарівська, білогрудівська, зрубна, сабатинівська, Отомань та ін.
