Учора, 12 вересня, з нагоди відзначення професійного свята Дня археолога, на території історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» (с. Підгірці Бродівського району) дослідники показали нові знахідки. Про це повідомив кореспондент Гал-інфо.
Цього року археологічна експедиція заповідника працювали на програму майбутнього археологічного скансену – музею просто неба. Згодом планують відтворити елементи давніх фортифікацій, жител, господарських споруд тощо.
Директор Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ» Володимир Шелеп розповів про артефакти, які вдалося віднайти археологам протягом кількох останніх років.
«Такі знахідки дають можливість зрозуміти побут, культурне та духовне життя населення, яке мешкало на цій території. Ми бачимо заготовки до псалій (давні деталі вудил для коней), кістяні проколки, металеві вироби, ножі та вістря стріл», - розповів Володимир Шелеп.
Він додав, що на Пліснеську, за весь час досліджень, археологи виявили близько десяти різновидів слов’янських наконечників стріл. Також були віднайдені давньоруські та монгольські наконечники стріл.
«Цього року ми виявили фрагмент підсвічника на тому місці, де у 1180 році, за легендою, княжна Олена заснувала першу церкву. Вважається, що ця церква дала початок створенню монастиря. Це один із пазлів, який вибудовує цілу картину та свідчить про християнізацію населення на цій території», - сказав директор заповідника.
Окрім того, археологи віднайшли дверні скоби. За словами Володимира Шелепа, знахідка вказує на вищу організацію життя людей.
«Знайдені колодки свідчать, що житла у ХІІ ст вже замикали не просто дерев’яними засовами, а металевими замками», - додав він.
Окрім того, археологи показали цікаві знахідки із виявлених у 2016 році поховань.
«Цікавими є посріблені прикраси – скроневі кільця, які були знайдені у похованнях ХІІ ст. Також були виявлені перстні, нашивні бляшки та скляні браслети», - зазначив Володимир Шелеп.
Прикраси, ножі та стріли: археологи досліджують літописний Пліснеськ
Як повідомляло Гал-інфо, цього року об’єктом наукового пошуку обрали ділянку шостої лінії захисту Пліснеського археологічного комплексу. У ХІІ-ХІІІ ст. ця територія обмежувала літописне місто того часу. Також археологи досліджували ділянку на самому дитинці давньоруського городища.
