В результаті аварії на теплоцентралі ТЕЦ-1 у Львові без теплопостачання та гарячої води на декілька годин залишилися 500 тис. мешканців міста. Аварія сталася внаслідок пожежі та поломки турбогенератора на ТЕЦ-1 («Львівтеплоенерго»). Також у Миколаєві сталася масштабна аварія не магістральній тепломережі, яка позбавила тепла частину району міста.
«Аварія на ТЕЦ у Львові – це безпрецедентний випадок для опалювального сезону, який повинен був носити режим надзвичайної ситуації, -- коментує член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. -- Більше половини мешканців міста залишилися без теплопостачання. Усунення причин та ремонт обладнання зайняло більше 6 годин (15.00 – 22.00) – від часу аварії, відключення тепла, гасіння пожежі, ремонтних робіт та підключення споживачів до тепла. При цьому температура повітря була «плюсовою» та дозволила майже пів-мільйону львів’ян не відчути особливого холоду.
Показово, що місцева влада Львова та центральна влада у Києві зробили вигляд, що трапилася «звичайна, робоча» аварія. Хоча у випадку серйозніших наслідків (t мінус 10 градусів) мешканцям довелося би замерзати, а внутрішньо-будинкові теплові мережі могли зазнати незворотних деструктивних змін.
Ні львівська влада, ні уряд не здатні сьогодні відреагувати на схожу аварію в умовах нижчої температури та неможливості відремонтувати обладнання за 6-12 годин. Сили оперативного вирішення надзвичайних ситуацій у Львівській області можуть запропонувати хіба 40 стаціонарних та мобільних пунктів обігріву (типу палатка УСБ-56, УСТ-56), які здатні всі разом прихистити максимум 5000 людей. А що робити решті із 500 тис. мешканців, які можуть опинитися в такій ситуації? В теорії кризові сценарії повинні передбачати рецепт вирішення проблеми, але реальність абсолютно інша. До того ж, у випадку надзвичайної ситуації жодне місто, у тому числі і столиця Київ, не володіють достатнім запасом пального, продуктів харчування та медикаментів.
МНС не готове до масштабного регіонального відключення тепла, яке може охопити ареал проживання навіть 10 тис. мешканців у будь-якому місті. І тим паче, коли мова йде про більше місто.
Львівська аварія на ТЕЦ-1 засвідчила неготовність влади реагувати на подібні аварії, якщо не вдасться оперативно вирішити схожу проблему. Але Львів тут не найгірший. У такому стані технічної та фінансової кризи знаходяться фактично всі області та міста. Усі розраховують на професіоналізм працівників теплокомуненерго (ТКЕ) і тимчасовість аварії (6-12 годин).
Адже причиною аварії на львівській ТЕЦ-1 стала найпоширеніша проблема теплокомуненерго – це відсутність коштів для поточного ремонту або модернізації як теплопунктів, так і тепломереж. Це вже не просто зношеність обладнання, яке можна щороку безкінечно латати і латати. Це стан колапсу загального стану ТКЕ.
В принципі, у такому випадку частіше всього згадують сумний приклад Алчевська. І, на жаль, досвід Алчевська засвідчив, що колапс тепломереж не розтягується у часі. Він просто настає і все.
Зараз влада демонстративно дистанціюється від проблем ТКЕ – борги за газ та зношене обладнання. Більше того, у владі роблять вигляд, що ТКЕ є винними у високих тарифах на газ, які зараз все більше роздратовують населення. При цьому ініціатива підвищення тарифів на газ походить саме від уряду. А самі тарифи на газ для ТКЕ на рівні 6879 грн. за 1000 куб. м. були затверджені постановою НКРЕКП.
Водночас, у самому тарифі на тепло 80% (5500 грн) – це вартість газу, і лише 8% (550 грн) – це ремонт, амортизація, матеріали. Показовим є приклад столичної «Київенерго», якій разом із ще сотнею ТКЕ по Україні, влітку цього року заблокували рахунки, що зупинило традиційний ремонт тепломереж.
Тому і не дивно, що опалювальний сезон 2016-2017 рр. може перетворитися на суцільний «стрес-тест» системи теплокомуненерго та житлово-комунального господарства. Різниця лише в тому, що «стрес-тестування» носить більше теоретично-випробувальний аспект. І в умовах зношених тепломереж та відсутності грошей для поточного ремонту підприємства теплокомуненерго будуть не здатні самостійно пройти та вижити у реальних, а не теоретичних «стрес-тестах».
Фото - ГУ ДНС у Львівській області.
