100 років тому - у червні 1919-го - почалась Чортківська офензива одна із найвизначніших наступальних операцій Української галицької армії.
На початку червня 1919-го поляки вважали, що ЗУНР втратила боєздатність і не становить загрози. Війна тривала вже сьомий місяць. Та командування УГА спланувало нову операцію - 9 червня українські війська перейшли у контрнаступ, що увійшов в історію як Чортківська офензива.
На той момент війська УГА опинились затиснені у так званому “трикутнику смерті” між румунськими, польськими та більшовицькими військами. Чисельність українців складала 13 тисяч, тоді як поляків було більше 40 тисяч.
“Використовуючи терен, ми швидким ударом змітали передні сторожі ворога з лиця землі, все відбувалося тихо, без пострілу, ударом голою зброєю. Поляки окопалися в укріплених окопах і завзято боронили перехід через річку Золоту Липу. Одначе курінь впав несподівано на зади ворога і в рукопашному бою на багнети розгромив польські частини”, - згадував підстаршина УГА Лев Шанковський.
Вояки УГА згадували, що боролися із поляками їхньою ж зброєю: “що здобудемо - тим і стріляємо”. Військо противника втричі кількісно перевершувало українців. Однак в УГА, за спогадами солдатів, в той час запанувала особливо піднесена атмосфера. Українські війська відкинули польську армію більш ніж на 120 кілометрів, а це в середньому 5 з половиною кілометрів на добу.
“Ми скидали черевики і несли їх на плечах. Ніхто не зважав на те, що на одязі крізь діри світилися лікті, коліна, а то й інші частини тіла. Їли прихапцем, та не доївши ловили за кріс і ішли, підбігали, щоби не лишитися позаду. Частини, які діставали наказ оставатися для відпочинку в запасі, посилали своїх старшин до команд з просьбою, щоб не робити їм кривди і не витягати з бойової лінії”, - згадував отаман УГА Степан Шухевич.
“В одному кінці ще бій, а в іншому вже вітають рідне військо, зустрічають квітами . Таке враження ніби і війни не було, таке враження ніби ми повернулись на якесь народне свято”, - йдеться у спогадах Володимира Галана, поручника УГА.
Протягом Чортківської офензиви до лав УГА масово вступал добровольці. Так, лише на Тернопільщині до збірних команд зголосилося вступити 90 тисяч чоловік! Прийняли 15 тисяч. Однією із причин, чому Галицька армія не змогла продовжити подальший наступ, - був брак зброї та амуніції.
25 червня - у розпал Чортківської офензиви - Антанта вирішила надати Польщі мандат на захоплення Східної Галичини з кордоном по річці Збруч. 28 червня польські війська під командуванням Пілсудського перейшли в наступ по всьому галицькому фронту. До 17 липня частини УГА відступили з боями, перейшовши річку Збруч.
На фото - кадр із фільму “Легіон. Хроніки Української Галицької Армії”, де йдеться зокрема і про Чортківську офензиву
За матеріалами documentary.org.ua
Проект Локальна Історія
