16 серпня 1881 р. у с. Василівка на Полтавщині народився Іван Дряпаченко - живописець і графік.
Про це інформує спільнота Календар українця у Facebook.
За підтримки графа В. Капніста отримав ґрунтовну художню освіту. Закінчив Київську рисувальну школу, Московське училище живопису, скульптури та архітектури, Вище художнє училище при петербурзькій Академії мистецтва (1911), стажувався в Італії, Іспанії, Франції, Німеччині.
У 1901 р. нагороджений малою срібною медаллю, у 1903 р. отримав звання некласного художника, а у 1911 р. – звання художника. Під час Першої світової війни у складі особливого військово-живописного загону Трофейної комісії, зокрема змальовував Тернопільщину.
У 1917 р. повернувся до рідної Василівки, де творив до кінця життя. Відхилив пропозицію переїхати до більшого міста, працював вчителем в школі, керував сільським хором.
У 1930-х зазнав цькувань з боку Спілки художників України. Полотна писав під впливом академізму та реалізму, переважно на українську тематику, прославився як майстер портретного та побутового живопису.
Помер у с. Василівка внаслідок нещасного випадку (від чаду гасової лампи) у 1936 р.
На сьогодні збереглися 126 живописних і 43 графічних творів, проте переважна більшість втрачена. Після смерті художника велетенську кількість полотен та архів художника родичі за безцінь віддали мешканцю сусіднього села Ю. Білокобилі, який перепродував їх через комісійні магазини великих міст. Під час німецької окупації непродані твори, що були в Білокобили забрав німецький комендант села барон фон Кітліц і вивіз в Німеччину; доля вивезених творів невідома. Поодинокі полотна зберігаються в музеях України, Білорусі, Московії, в приватних колекціях. Відсутність бодай приблизного переліку та опису картин і графіки зумовило продукування численних підробок на ринку антикваріату.
