18 серпня 1836 року в селі Переходівка (тепер Ніжинського району Чернігівської області) народився Олександр Кониський - письменник, видавець, громадський діяч ліберального напряму. Автор слів пісні «Молитва за Україну», покладеної на музику Миколою Лисенком.
Про це повідомляє Укрінформ.
Отримав юридичну освіту. У Полтаві, де він служив, організував недільні школи, писав і видавав для них підручники. Як член київської міської ради домагався запровадження у школах української мови. Налагоджував зв’язки з українськими діячами у Галичині.
Обвинувачений у поширенні «малоросійської пропаганди», Кониський 1863 року без слідства і суду був засланий до Вологди. Його роман «Не даруй золотом і не бий молотом» у 1871 році під час чергового обшуку конфіскувала і знищила поліція. Після зняття поліційного нагляду, повернувся до Києва, працював у газеті «Київський Телеграф».
У другій половині 1890-х pоків допомагав Володимиру Антоновичу заснувати всеукраїнську політичну організацію, що мала об’єднати всі кола національно свідомих українців Російської імперії. Заснував у Києві видавництво «Вік», яке за 15 років опублікувало понад 100 книг українською мовою.
Кониський був одним із фундаторів Літературного товариства ім. Т. Шевченка у Львові, а пізніше – ініціатором перетворення його у Наукове товариство ім. Т. Шевченка.
Помер у Києві 29 листопада (12 грудня) 1900 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1).
Від кінця 1920-х років твори Олександра Кониського в СРСР були під забороною (за винятком кількох поезій).
