Слухай онлайн
Культура  |  Історія

День в історії - народився майстер декоративного розпису кераміки Олекса Бахматюк

10 грудня 1820 року у Косові на Івано-Франківщині народився Олекса Бахматюк, майстер декоративного розпису кераміки, представник косівської школи народної кераміки. За життя його визнали «геніальним майстром горнчарства», якого косівчани двічі обирали бургомістром.

Його батька Петра у метричній книзі про народження сина записали як Бахматника. Кахлі на продаж Олекса підписував як Бахміцький чи Бахмінський. Односельці називали Бахматюком. Під цим прізвищем косівський майстер увійшов в історію.

Був він невисокого зросту, непоказний зовні, просто вдягнутий. Багато років очолював косівський гончарський цех. До роботи брався весело, тримаючи гуцульську люлечку. “Що то таке буде? – запитував себе, приступаючи до роботи, - Може, заєць, може, квітка, а може, які узори…”

Олекса Бахматюк продовжив справу свого батька-гончаря, який виготовляв неполиваний посуд. Згодом навчався і працював у відомого майстра-кахляря  Косівщини  Івана Баранюка. Самостійно Бахматюк почав гончарювати після смерті батька 1851-го. Він створював пічні ансамблі, побутову кераміку (миски, збанки, ліхтарі, пасківники). Його вироби були популярними серед селян, які замовляли у майстра посуд, й розходилися далеко за межі  Гуцульщини. Майстер сам продавав свої роботи, їздив на виставки. 1880-го отримав золоту медаль на Коломийській промисловій виставці. На цій виставці зразки кахлів, виготовлених Бахматюком побачив Австро-Угорський імператор Франц Йосиф. І замовив у нього розписну піч, яка невдовзі відправилась до Відня.

Для печі розписані кахлі обов’язково ставилися зверху донизу згідно зі значимістю сюжетів. Перший ряд згори найважливіший, вважався оберегом. Обабіч – кахлі з релігійним сюжетом, соціальної та державної тематики. Праворуч і ліворуч – із побутовими сюжетами.

Його кахлі та посуд відрізняються оригінальним способом розпису та тематикою. Олекса Бахматюк малював рільників і пастухів, солдатів і панів, простих людей, часто обирав іронічні сюже. Також зображував тварин та багато квітів. Пишні квіткові мотиви згодом дістали назву «бахмінщини».

Нині Національний музей Гуцульщини та Покуття у Коломиї володіє однією з найбільших колекцій творів майстра. Також його вироби зберігаються в музеях Австрії, Німеччині, Канади та приватних колекціях.

УІНП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");