Слухай онлайн
Культура  |  Історія

День в історії - народився письменник і етнограф Пантелеймон Куліш

7 серпня 1819 року у містечку Вороніж на Сумщині народився Пантелеймон Куліш, письменник, етнограф, мовознавець.

Походив із родини нащадків козацької старшини. Закінчив Новгород-Сіверську гімназію, слухав лекції в Київському університеті. Повноправним студентом так і не став – через відсутність у документах свідчень про дворянське походження. Коли журнал «Современник» почав друкувати перший український історичний роман «Чорна рада» (1845), отримав запрошення викладати в Петербурзькому університеті.

Приятелював з Тарасом Шевченком, який був боярином на його весіллі. У 1847-му заарештований за належність до Кирило-Мефодіївського товариства. Жандармерія не змогла довести його участь в організації, однак за «надзвичайні думки про важливість України» та наявність у його творах «двозначних місць, що могли  вселяти в малоросів думки про право їх на окреме існування від імперії» був засуджений на чотири місяці ув’язнення. Після «щирого каяття» і заступництва друзів термін скоротили вдвоє і направили на 3-річне заслання в Тулу. Пізніше у Санкт-Петербурзі активно співпрацював з першим українським часописом «Основа».

Т. Шевченко. Портрет Пантелеймона Куліша. Джерело: abc-people.com.

Автор першої фонетичної абетки для української мови, яку іноді називають «кулішівкою». Зокрема, нею надруковано збірник у двох томах «Записки о Южной Руси» (1856-1857). «Кулішівку» заборонили в 1876-му, після виходу Емського указу. Пізніше вона зазнала певних змін і стала основою сучасного українського правопису.

Пантелеймон Куліш мав різноманітні таланти: поет і драматург, письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, критик, редактор. Широко прославився як перекладач. Здійснив перший переклад Біблії українською мовою. Перекладав твори Шекспіра, Байрона, Гейне, Міллера, Пушкіна та інших корифеїв світової літератури.

Однак тритомне дослідження «История воссоединения Руси» (1874-1877) з провідною ідеєю згубності  народно-визвольних рухів розчарувало і обурило українську громадськість. Поступово розчарувався у «москвофільстві» (насамперед через Емський указ 1876-го, яким заборонялося друкування українською мовою) і сам Куліш, оселившись на власному хуторі Мотронівка на Чернігівщині, де пройшли останні роки його життя.

Його останні поетичні збірки пройняті монархізмом і православним консерватизмом. Проявляв цікавість до ісламської тематики, критикував українське козацтво, яке вважав деструктивним явищем в українській історії. Відтак його пізні праці є важливим, хоч і суперечливим внеском в українську культуру.

Помер 14 лютого 1897 р. в Мотронівці, де й похований.

УІНП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");