В цей день, 10 липня 1941 року, у Києві після катувань НКВД стратив Андрія Бандеру, священик, капелан УГКЦ та батько Степана Бандери. На момент смерті йому було 59 років.
Андрія Бандеру арештували вночі 23 травня 1941 року через родинні зв’язки з Степаном Бандерою, як керівником краківського центру ОУН. Андрій Бандера 5 днів перебував у Станіславській тюрмі та більше місяця — у Київській.
2 липня 1941 слідство у справі отця Андрія Бандери завершилося. В обвинувальному висновку, складеному слідчими, йшлося про переховування нелегала, наявність націоналістичної літератури, націоналістичні переконання підслідного.
Однак головним звинуваченням було зв’язок із сином – Степаном Бандерою. Отця Андрія Бандеру катували та намагалися отримати інформацію про місце перебування його сина Степана.
Судили священика 7 липня. На запитання суду про своїх дітей отець Андрій Бандера наголосив, що пишається ними і прививав їм любов до України.
8 липня суд засудив його до розстрілу. Отця Андрія розстріляли 10 липня. Інформації про місце його поховання немає. Дослідники припускають, що він міг бути похованим у Биківні.
Отця-капелана Андрія Бандеру реабілітували 8 листопада 1992 року.
