29 грудня 1724 року у в'язниці Петропавлівської фортеці в Петербурзі помер гетьман Павло Полуботок
Павло Полуботок народився в 1660 році в заможній родині козаків на хуторі Ст. Полуботівка. В 70-х роках закінчив Києво – Могилянську академію, а близько 1680 року одружується з Євфимією Самойлович, племінницею Івана Самойловича, яка народила Павлу п’ятьох доньок. Закінчивши академію Полуботок служить у Війську Запорозькому й отримує ранг значкового товариша.
В 1692 році за правління Мазепи був звинувачений з батьком у державній зраді, але з 1703 року він відновив своє чесне ім’я і в 1705 році навіть отримав посаду полковника. В роки Північної війни не підтримав союз Мазепи із шведами. Павло на початку 20-х років XVIII ст. став одним із найбільших магнатів, глибоко цікавився історією, займався господарчою діяльністю та відреставрував чернігівський Вознесенський собор.
У 1722 році після смерті гетьмана Івана Скоропадського, козацька рада обирає Павла Полуботка гетьманом без огляду на відсутність дозволу з Петербурга, а цар Петро І, в свою чергу, не визнає цих виборів та призначає Павла Полуботка виконуючим обов’язки – наказним гетьманом.
Починаючи уже з 1722 року він починає проводити фінансові та судові реформи, які спрямовує на протидію російському окупаційному режимові та в напрямку соціальних гарантій. Показовими є заборони чиновникам примушувати козаків до виконання робіт у вигляді повинності.
Судові процеси обов’язково повинні були гарантуватися апеляціями. Протидія Малоросійській колегії, яка була створена Іваном Самойловичем, створює підстави в Петра І для його арешту. Полуботок відкрито протистоїть Росії, Військо Запорозьке аналогічно звертається до царя з проханням відновити Переяславські статті Хмельницького. Це спричинює загострення відносин між гетьманом та царем. У 1723 році заарештовують козацьку старшину та гетьмана Полуботка.
Помер гетьман у вʼязниці на території Петропавлівської фортеці у 1724 році, похований він у Петербурзі.
