16 листопада 1868 року у Києві народився Богдан Кістяківський – соціолог, філософ, правознавець, громадський діяч.
Народився у родині юриста, криміналіста, професора Київського університету Св. Володимира Олександра Кістяківського. Київську класичну гімназію Богдан не закінчив, бо його виключили звідти за створення гуртка «саморозвитку», де таємно вивчалася заборонена українська мова і література. Кістяківський склав екстерном іспити в Рівенській Олександрійській гімназії і одержав атестат зрілості. Вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, де працював батько. Невдовзі був виключений за зв’язки з активістами українського руху на Галичині.
Вступив до Харківського університету та невдовзі був відрахований за участь у студентських демонстраціях. Кістяківського в цей період двічі заарештовували: в Австро-Угорщині як російського, а в Росії як австрійського шпигуна.
Вищу освіту він намагається отримати на юридичному факультеті Дерптського (Тартуського) університету.
Там захоплюється ідеями марксизму, перекладає українською праці соціал-демократів праці, бере участь у підпільних гуртках разом з Петром Струве, Анатолієм Луначарським, Миколою Бердяєвим. Але знов арешт і відрахування з університету.
1895-го року Богдан Кістяківський виїзджає за кордон, навчається на філософському факультеті Берлінського університету під керівництвом видатного соціолога Георга Зіммеля, потім бере участь в наукових семінарах у Стразбурзькому та Паризькому університетах і врешті-решт здобуває вищу освіту.
1898-го Богдан Кістяківський захищає у Стразбурзі докторську (магістерську) дисертацію. Його ім’я стає відомим серед філософів і соціологів.
Розчарувавшись у марксизмі, повертається до Петербурга, співпрацює з журналами «Жизнь», «Мир Божий», «Свобода и культура», «Вопросы философии и психологии».
1909-го року стає приват-доцентом Московського університету і Московського комерційного інституту, читає курс адміністративного права. У лютому 1917-го року в Харківському університеті захищає ще одну дисертацію і стає доктором державного права. Переїжджає до Києва, де працює професором, керівником кафедри державного права Київського університету та приватного юридичного інституту, деканом юридичного факультету.
Основою докторської дисертації Богдана Кістяківського була узагальнююча праця «Соціальні науки і право. Нариси з методології соціальних наук і загальної теорії права», яка побачила світ 1916-го року.
Кістяківський підтримує проголошення Української Народної республіки. У березні 1919-го його обирають штатним академіком Всеукраїнської Академії наук по кафедрі соціології, членом різних комісій з питань права.
Помер в Єкатеринодарі (Красноярський край, Росія) 16 квітня 1920-го року. Там і похований.
