Цього дня, 5 березня 1950 року у с. Білогорща, яке нині у складі Львова, в бою з емдебістами загинув Головнокомандувач УПА Роман Шухевич («Білий», «Чернець», «Чух», «Тур», «Тарас Чупринка»).
Чекісти не знали напевно у якому саме будинку переховується Роман Шухевич. Було розроблено план дій - «План чекістсько-військової операції по захопленню чи ліквідації «Вовка». В операції приймало участь велика кількість карателів. Для оточення чотирьох ймовірних місць переховування зігнали більше семи сотень бійців внутрішніх військ.
Вранці у двері будинку учительки Наталки Хробак постукали емдебісти. Двері відчинила зв’язковоа Шухевича Галина Дидик, яка назвалася Стефанією Кулик. Однак карателі впізнали її і запропонували здатися їй та Роману Шехевичу в обмін на збереження життя.
Історія з бідону: трофеї, протоколи та унікальний шарж на Шухевича
Галина Дидик оцінила ситуацію, адже бачила, що будинок оточений озброєними людьми. Вона сподівалася, що за час який витратять на її допит командир УПА зможе втекти. Роман Шухевич перебував у сховку. Почався обшук будинку. Галина Дидик заперечувала, що у хаті окрім неї ще хтось є.
Роман Шухевич вирішив, що єдиним шансом вийти зі схованки – це прийняти бій. Протистояння не дало результату, адже сили були не рівні. Роман Шухевич не хотів здаватися живим, тому вистрілив у себе сам.
Інформації про те, куди емдебісти поділи тіло загиблого Романа Шухевича – відсутня.
Генерал МДБ П. Судоплатов пізніше заявив: «Після смерті Шухевича рух спротиву в Західній Україні пішов на спад і незабаром згас».
