Notice: Undefined index: volyn in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/mo_news_func.php on line 97
Новини Львова: День в історії - утворилося товариства Просвіта у місті Львові
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Волинь

День в історії - утворилося товариства "Просвіта" у місті Львові

Цього дня 1868 року у Львові відбулися загальні збори товариства «Просвіта», на які зібралося 64 особи. Це була в основному молодь: студенти, журналісти, службовці. Навесні 1868-го ініціативна група створила комітет для написання статуту товариства і у вересні отримала дозвіл від Міністерства внутрішніх справ на його заснування. Розіслали запрошення долучатись до діяльності «Просвіти» і виначили день проведення зборів.

8 грудня католики святкують непорочне зачаття Пресвятої Богородиці. Урядові організації та навчальні заклади  мали вихідний. Тому засновники «Просвіти» сподівались, що на збори прибуде чимало людей з різних куточків Галичини. Та їхні надії не справдились. Приїхав лише отець Йосип Заячківський з села Лоп’янки, решта – львів’яни.  «Щира охота пізнати чесних русинів львівських і докинути дрібненьку лепту до просвіти народу привела мене до Львова,  –  сказав пан отець, –  і з села прийміть ласкаво голос хоть не учений, а щирий. Маю вам донести два слова від німого сільського народу, від котрого представителів не бачу на тім зборі. Слово подяки для вас, панове, що в так краснім числі зібралися радити о єго просвіті. держіться свойого народу,... хоч як високо піднесла би вас доля, не дайтесь відорвати від вашої матері – від народу! Тоді лише ви будете сильні в народі, а нарід вами славний!».

«Кожний нарід, що хоче добитися самостійності, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільності, народні маси піднести до тої степені просвіти, щоби ця народна маса почула себе членом національного організму, – говорив про мету діяльності «Просвіти» студент Андрій Січинський, –  відчула своє громадянське і національне достоїнство й узнала потребу існування нації, як окремішної народної індивідуальності, бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього».

Головою товариства обрали Анатоля Вахнянина, який на той час завершив навчання у Відні і працював у львівській Академічній гімназії. До керівного органу (виділу) увійшли Олександр Огоновський, Корнило Сушкевич, Олександр Борковський, Михайло Коссак. Вони вирішили організувати бібліотеку та зайнятися видавництвом підручників та популярних книжок для народу. Створювали читальні, проводили курси для неписьменних, організовували творчі вечори, позичкові каси для простого люду та господарські спілки.

На початках діяльності «Просвіти» її члени мали сплачувати вступні внески у розмірі 4 крон та щомісячні – по 1 кроні (для прикладу – вівця натоді коштувала 2 крони). Згодом ці внески дещо зменшили. До того ж, віце-маршал Галицького сейму Юліан Лаврівський  для товариства добився від держави щорічної допомоги на видавничу справу.

УІНП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ