Договір про оренду землі під Брищенським сміттєвим полігоном не розриватимуть. Господарський суд Волині відмовив у задоволенні позову Княгининівської громади. Відповідне рішення Феміда прийняла третього серпня.
Як повідомляє видання "Сила правди", Княгининівська сільська рада вимагала розірвання договору оренди земельної ділянки, на якій розташований полігон твердих побутових відходів поблизу села Брище. Орендодавцем землі є Луцька райдержадміністрація, а орендарем – Департамент житлово-комунального господарства Луцької міської ради. Такий позов громада подала наприкінці минулого року через порушення екологічних норм та неналежну експлуатацію полігону, що порушує інтереси громади.
Втім, із початком справи Луцька міська рада відразу подала відзив, у якому просила відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що на 2020 рік передбачено 10 мільйонів гривень на реконструкцію полігону. Крім того чиновники переконували, що полігон експлуатують відповідно до проєктної документації.
Такі ж відзиви почали надходити і від інших сторін.
ТОВ «Кліар Енерджі», яке видобуває газ на полігоні, теж просило відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не є стороною договору і не може вимагати його розірвання.
Комунальне підприємство «Луцькспецкомунтранс» також назвало вимоги громади необґрунтованими.
Проти розірвання договору була і Луцька райдержадміністрація, яка є орендодавцем ділянки. У РДА зазначили, що орендар проводить усі заходи, щоб запобігти порушенню екологічного законодавства, а також, що із Департаментом ЖКГ Луцька уклали договори на вивезення відходів вісім громад Луцького району та місто Рожище і, в разі закриття полігону, вони не матимуть куди дівати свої відходи. А це може призвести до непередбачуваних наслідків.
Тож суд вирішив відмовити у задоволенні позову Княгининівської громади.
– У цій справі є кілька аспектів, – пояснює адвокат, директор Центру земельного права Віктор Кобилянський, який представляв інтереси громади у судовій справі. – Юридичний аспект: позиція суду звелася до того, що сільрада, не будучи стороною договору, не може оскаржувати цей договір. Ми з нею не погоджуємося і у позовній заяві наводили достатньо пояснень. Зокрема, що порушуються саме права територіальної громади і це було належним способом захисту. Але крім цього юридичного аспекту, у мене склалося переконання, що суд враховував і політичний аспект. Тобто суд, який знаходиться у місті Луцьку і певним чином є залежним від луцької влади. І місто, звісно, було не зацікавлене у розірванні договору, тому що воно стикнулося б із величезною проблемою – куди дівати сміття.
Вважаю, що на рішення суду вплинуло розуміння того, що апеляція в даній ситуації позбавлена сенсу. Чому? Суто юридично можна подати апеляційну скаргу, але Верховна Рада своєю постановою вже затвердила новий районний поділ України і під цю постанову вже є розпорядження уряду щодо нових територіальних громад. Тобто, є розуміння того, що Княгининівська сільська рада існує тільки до завершення виборів 25 жовтня. І як тільки збереться новий склад Луцької міської ради Княгининівської сільської ради не існуватиме, оскільки вона приєднується до міста. В такій ситуації правонаступником сільради буде Луцька міська рада, яка просто напише заяву про відмову від апеляційної скарги.
Тому найкращим варіантом було б, якщо повернутися в часі назад, це – позов екологів. І другий варіант – коли мав би захищати права громади орендодавець за договором – Луцька районна державна адміністрація. Але ми побачили, що вона в цьому була абсолютно не зацікавлена.
