Після року лікування у Німеччині, 8-річний Ромчик Олексів повернувся в Україну. Своє відновлення він продовжить там, де перші тижні після поранення боролися за його життя – у Львові, в Центрі дитячої реабілітації UNBROKEN KIDS на базі Першого медичного об’єднання Львова. Про це повідомили у пресслужбі ЛМР.
Ромчику вже 8 років. Що вони настануть, торік влітку було складно повірити. Опіки 45% поверхні тіла. На спині – опіки найважчого, четвертого, ступеня. В Україні такі пацієнти помирають. Ці обширні і глибокі травми тоді ще 7-річний хлопчик отримав 14 липня 2022 року у Вінниці – під час масованого ракетного удару по місту. Мама Ромчика, яка привела сина на прийом до лікаря, загинула, як і сам медик та ще 25 людей. А батько хлопчика найближчі кілька днів розривався між похороном дружини та порятунком сина.
З Вінниці Ромчика перевезли до Першого медоб’єднання Львова – у найбільше в західних регіонах України опікове відділення. Та навіть тут, як і будь-де по країні, шансів врятувати дитину не було.
«Він приїхав у вкрай важкому стані. Взагалі був критичний. Ми робили все, що могли, особливо наша реанімація та анестезіологи. Ми сподівалися, що він виживе. Але, думали, що не доживе навіть до транспортування за кордон», – чесно ділиться тодішнім прогнозом опікова хірургиня Ромчика – Леся Стрілка.
Утім, сталося диво. Хлопчик вижив, і за кілька тижнів його стан вдалося стабілізувати настільки, що можна було транспортувати. Українську дитину, яка постраждала від російської агресії, у надважкому стані, погодилася прийняти Університетська клініка Дрездена – одна з найбільших опікових лікарень Німеччини. Евакуювала Ромчика за кордон команда німецьких парамедиків Artesans resque. А сприяли перевезенню Міністерство охорони здоров'я України та Лікарі без кордонів/Médecins Sans Frontières.
У Німеччині Ромчика оперували тричі на тиждень. Видаляли нежиттєздатні тканини, уламки скла і мʼяза на нозі, замінили барабанну перетинку, провели численні трансплантації шкіри. І диво сталося вдруге. Хлопчик, який мав мінімальні шанси на життя, одужав. У Дрездені він вперше після поранення розплющив очі та зробив перші кроки – на очах у тата, який вже втратив дружину та не міг втратити й сина.
Рік потому Ромчик за руку з татом повертається додому, в Україну, у відділення, лікарі якого відчайдушно вибороли шанс на порятунок дитини і тепер візьмуться за реабілітацію. Хлопчик приходить у спеціальній компресійній масці, яка необхідна для того, щоби місця опіків менше бралися рубцями. Їх потрібно повсякчас шліфувати. Якщо цього не робити, біль і обмеження рухливості – неминучі. Бо дитина росте, а рубцеві тканини – ні.
Однак лазера для шліфування рубців немає навіть у найбільшому в західних регіонах опіковому відділенні. Аби апарат з’явився, Перше медоб’єднання Львова, компанія Kyivstar та платформа dobro.ua відкрили збір.
Львівські опікові хірурги задоволено оглядають результати праці німецьких колег. Ті врятували не лише життя дитини, а й зберегли його мрію – навчитися віртуозно грати на баяні. На цьому інструменті уміла грати сама і вчила сина – його загибла мама. Шанси продовжити заняття музикою – є. Німецькі лікарі зробили диво, а львівські спеціалісти з реабілітації мають допомогти закріпити цей успіх. Ромчик, коли одужає, мріє одного разу зіграти для своїх лікарів справжній концерт на баяні.
