Друга дитина в історії української медицини, якій пересадили шкіру від посмертного донора. І перша, якій закрили рани коштовним синтетичним полімером. У дитячому опіковому відділенні Першого медоб’єднання Львова врятували від ампутації ногу хлопця, на якого наїхала фура.
Унікальним пацієнтом став Кирило Шульга з Львівщини. Торік у жовтні 17-річний юнак постраждав у ДТП. Він йшов повз припарковану біля дороги вантажівку, як та раптом рушила з місця і наїхала на хлопця. Без свідомості у важкому стані дитину доправили до Лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова.
У Кирила — струс мозку, перелом, травма коліна. На великій ділянці поверхні ноги відсутня шкіра, до того ж — рана глибока. Є ризик ампутації. Лікарі робили усе можливе, аби зберегти кінцівку. Очищали рану, забирали відмерлі тканини і пересадили шкіру від посмертного донора. Таким чином, Кирило стає другою дитиною в Україні, для лікування якої застосовують цю технологію. Таке покриття більш ефективне, ніж свиняча, яку досі широко використовують в українських медзакладах.
Лікування триває місяці. Під час чергової операції із висікання та пластики рубців, опікові хірурги стикнулися з новим викликом. Через травму змінилася анатомія ноги пацієнта — нерви тепер розташовані надто близько до поверхні шкіри. Є загроза, що Кирила в майбутньому мучитимуть нестерпні болі. Аби цього не допустити, лікарі наважуються застосувати революційну технологію — покриття BTM. Це штучний синтетичний матеріал, якого в Україні ще не застосували.
«Що це таке? Це покриття схоже на губку, яку ставлять на рану і вона проростає власними судинками пацієнта, стає його новою дермою. Воно залишається в нього назавжди. Цей матеріал є дуже коштовним, саме тому його в Україні і немає. А нам його подарували американці як гуманітарну допомогу», — розповідає опікова хірургиня Леся Стрілка.
Революційна технологія спрацювала. Нерви вдалося закрити. Загалом, аби зберегти Кирилові ногу, йому виконали понад 20 операцій. Лікування тривало весь його випускний клас, впродовж якого мама хлопця все ще мріяла станцювати з сином на випускному. І це її бажання здійснилося. Нині Кирилові вже 18. Його реабілітація триває. Ногу вдалося зберегти, але коліно ще треба розпрацьовувати.
