Слухай онлайн
Історія

Хто розповідав правду про Голодомор?

Остаточно інформаційна блокада про Голодомор була зруйнована із відновленням Україною Незалежності.

Про це йдеться в інформації опублікованій на сторінці Українського інституту національної пам'яті у Facebook.

Втім, під час і після Голодомору з’являлися люди та організації, які відкривали правду світу. Першими стали голодні українські селяни, які перетинати кордон із Польщею та Румунією. Вже навесні 1932 року їхні свідчення були надруковані в україномовних газетах Галичини та Буковини. «Залізну завісу» намагалася пробити Українська греко-католицька церква. Митрополит УГКЦ Андрей Шептицький видав пастирське послання «Україна в передсмертних судорогах», де закликав про допомогу. 

25 липня 1933 року у Львові було утворено Український громадський комітет рятунку України, який зокрема намагався проінформувати уряди та громадськість західних країн про голод в Україні. Втім, ані Ліга Націй, ані уряди західних країн, незважаючи на підтримку деяких впливових союзників, а саме кардинала Теодора Іннітцера та Голови Ради Ліги Націй Йогана Мовінкля, ніяк не відреагували на цю діяльність.

Свій внесок у прорив інформаційної блокади щодо Голодомору в Україні зробили нечисленні іноземні журналісти, а також наймані західні спеціалісти, які допомагали індустріалізувати СРСР та стали свідками голоду. Вони опублікували статті та репортажі, залишили по собі спогади про побачене, зробили фотографії. 
Так, валійський журналіст Ґарет Джонс написав понад 20 статей про голод в Україні у провідних західних виданнях, австрійський інженер Александр Вінербергер зробив понад декілька десятків фото, які дійшли до наших днів і на сьогодні залишаються чи не єдиними фотодокументальними свідченнями про Голодомор.

Після Другої світової війни визначальними у збереженні пам’яті про Голодомор стали заходи із вшанування пам’яті жертв Голодомору, які організовували представники української діаспори, передусім у США та Канаді. Особливого значення та міжнародного резонансу набуло відзначення у 1983 році 50-тих роковин Голодомору.

Впродовж 1980-х років сталася ціла низка подій, що мала вирішальне значення для відкриття правди про Голодомор. 

Так, у 1984 році вийшов у світ перший документальний фільм про Голодомор «Жнива розпачу». У тому ж році у Канаді розпочала роботу Міжнародна комісія з розслідування Голоду в Україні, яка дала юридичну оцінку Голодомору. 

У 1986 році виходить книга американського історика Роберта Конквеста «Жнива скорботи», що привернула увагу до Голодомору західної академічної спільноти та широкої громадськості. 

У 1990 році був оприлюднений висновок Комісії з дослідження Голоду в Україні Конгресу США - «Йосиф Сталін та його оточення здійснили геноцид проти українців у 1932 – 1933 роках». 

Найбільшим досягненням Комісії стало зібрання та запис свідчень очевидців голоду, які на той час проживали на північно-американському континенті. Цю роботу курував американський історик Джеймс Мейс.

Ми пам’ятаємо! Ми сильні!

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...