На сайті "Франко: наживо", подали висловлювання Івана Франка про Різдво.
"Різдвяні свята — се, без сумніву, найпоетичніше свято у слов’ян, ба й у всіх народів християнських. Чисто людський, а в значній мірі й соціальний інтерес в’яжеться тут найтісніше з інтересом догматично-обрядовим. Народження Того, що мав статися вчителем і просвітителем світу, потіхою "всіх труждающихся и обремененных", народження Його серед найбідніших обставин, в стайні між худобиною, все те від перших віків християнства чинило сей празник правдивим празником бідних, убогих духом та повних того «благоволенія», тої щирості до людей, котра й є найбільшою славою Божою на землі, найвищим і єдиним ідеалізмом в житті людському. Подія та, котру церков установила святкувати безпосередньо по зимовім пересиленню дня й ночі (21 грудня), т. є. на самім початку нового зросту дня, немов знаменуючи нею нехибне наближення нової весни для людськості, здавна була улюбленою темою для християнських поетів, була основою многих легенд, котрі розвивали просте й чудове в своїй простоті оповідання євангельське".
Іван ФРАНКО. 1889 р.
Зі статті "Наші коляди" (вперше опубліковано в газеті "Діло", 1889, № 278, 279, 281, 284, 286-287, 13-23 грудня; 1890 р. опубліковано окремим виданням)
