Слухай онлайн
Культура  |  Історія

Лемківські дерев'яні церкви у Польщі: спомин про втрачений рай

Характерною рисою лемківських церков є розміщення високої башти-дзвіниці над бабинцем. Верхи нави і святилища у порівнянні з дзвіницею над бабинцем є значно нижчими і в свою чергу поступово «спадають», що надає гармонійного вигляду силуету церкви.

На своїй сторінці у Facebook Olga Kajrod опублікувала вражаючі світлини 20 дерев'яних лемківських храмів, які знаходяться на території Польщі.

На Лемківщині існував звичай подвір`я церкви, разом з прицерковним цвинтарем, оточувати дерев`яною або кам`яною огорожею з гонтовим дашком. Вхід на церковний цвинтар акцентовано (навіть якщо не було огородження) дерев`яною брамою, яка у своїй конструкції складалася зі стовпів, що творили раму, зашальовану вертикально дошками. На таких брамах переважали наметові дашки, чотирикутної або восьмикутної форми, які завжди були увінчані банями або кулями, також зроблених з ґонту.

Kwiaton. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Kwiaton. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Kwiaton. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Kwiaton. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Kwiaton. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Kwiaton. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/3

Квітонь, польська назва Квятонь – українське лемківське село у сучасній Польщі, в гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства.

До 1945 року було майже повністю лемківське населення: з 330 жителів села — 320 українців і 10 поляків.

Skwirtne. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Skwirtne. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Skwirtne. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Skwirtne. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/2

Сквіртне – лемківське село у сучасній Польщі, в гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства.

До виселення українців у селі було виключно лемківське населення: з 470 жителів — усі 470 українці.

Konieczna. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Konieczna. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Konieczna. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Konieczna. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Konieczna. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Konieczna. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/3

Конечна – лемківське село у Польщі, в гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства.

До виселення українців у селі жило переважно лемківське населення: з 390 жителів — 370 українців, 20 поляків (прикордонна охорона).

У 1947 році в рамках операції «Вісла» українців-лемків депортовано на понімецькі землі, натомість завезено поляків.

Zdynia. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Zdynia. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/1

Ждиня – лемківське село у Польщі, в гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства.

До виселення українців у селі було переважно лемківське населення: з 730 жителів - 650 українців, 40 поляків (прикордонна охорона) і 40 євреїв.

Gładyszоw. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Gładyszоw. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Gładyszоw. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Gładyszоw. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/2

Ґладишів – лемківське село у Польщі, в гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства.

На 1 січня 1939 року тут жило переважно лемківське населення: з 670 жителів села - 630 українців, 35 поляків і 5 євреїв. 8 червня 1947 р. в рамках операції «Вісла» 634 українців-лемків депортовано на понімецькі землі, залишено 42 українці та 18 поляків, згодом завезено поляків.

Bartne. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Bartne. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/1

Бортне – лемківське село в Польщі, в гміні Сенкова Горлицького повіту Малопольського воєводства.

В селі живуть лемки і поляки. До завершення Другої світової війни більшістю були лемки. До 1945 року в селі переважало лемківське населення: з 1010 жителів села — 1000 українців і 10 євреїв. Після Другої світової війни частину лемків вивезли на Львівщину і Тернопільщину, решту під час операції «Вісла» депортували на понімецькі землі. В 1956 році деякі депортовані лемки повернулись до рідного села.

Owczary. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Owczary. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/1

Овчари – лемківське село в Польщі, в гміні Сенкова Горлицького повіту Малопольського воєводств.

У селі переважало лемківське населення: з 1160 жителів села — 1120 українців, 5 латинників, 30 поляків (у присілку Дідівня) і 5 євреїв. Після Другої світової війни частину лемків вивезли в СРСР, решту під час операції «Вісла» депортували на понімецькі землі.

Krempna. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Krempna. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/1

Крампна – лемківське село в Польщі, в гміні Кремпна Ясельського повіту Підкарпатського воєводства.

На 1 січня 1939 року тут жило переважно лемківське населення: з 750 жителів села — 620 українців, 125 поляків (у присілку Гута Крампська) і 5 євреїв.

У 1945 році частину мешканців села було переселено на схід України, а решта у 1947 році у результаті операції «Вісла» було депортовано на західні землі Польщі. Від депортації врятувалося лише чотири мішані родини і греко-католицький священик о. Іван Височанський. Він продовжував відправляти у церкві Богослужіння римо-католицького обряду для переселених з Гути Крампської поляків. Після 1956 року, коли повернулося кілька лемківських родин, священик домігся у влади дозволу і на греко-католицьку відправу. Помер він у 1982 році.

Kotań. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Kotań. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Kotań. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Kotań. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Kotań. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Kotań. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/3

Котань – лемківське село в Польщі, в гміні Кремпна Ясельського повіту Підкарпатського воєводства.

Наприкінці XIX ст. у селі проживало 316 мешканців, з них 300 греко-католики і 16 римо-католиків. У другій половині 1920-х років половина мешканців села перейшли на православ'я.

Частина лемків у 1945 році була депортована у східну Україну, частина у 1947 році депортована на західні землі Польщі до Зеленогурського воєводства. Після виселення українців село заселили польські поселенці.

Świątkowa Mała. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Świątkowa Mała. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Świątkowa Mała. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Świątkowa Mała. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/2

Святкова Мала або Святківка – лемківське село в Польщі, в гміні Кремпна Ясельського повіту Підкарпатського воєводства.

Кількість лемків-мешканців села становила 292 особи. У 1945 році 250 лемків було виселено на схід України. У селі залишилось 7 родин, яких у 1947 під час операції «Вісла» депортовано на західні землі Польщі. У 1956 році деякі родини повернулися у рідне село.

Świątkowa Wielka. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Świątkowa Wielka. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/1

Святкова Велика – лемківське село в Польщі, в гміні Кремпна Ясельського повіту Підкарпатського воєводства.

У 1945 році зі Святкової Великої залізницею вивезено на схід України 838 осіб, переважно на Донбас та на Харківщину (с. Лиман). Згодом вони переїхали в основному у Львівську та Івано-Франківську області. Чотири родини, які залишились у селі, в 1947 році в результаті операції «Вісла» насильно депортовані на понімецькі західні землі.

Після виселення лемків у селі поселилися польські родини, мішані, а також кілька лемківських. У 1956–1957 роках деякі з лемківських родин повернулись із заслання в рідне село.

Kunkowa. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Kunkowa. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/1

Кунькова – лемківське село у сучасній Польщі, в гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства.

До виселення українців у селі було виключно лемківське населення: з 270 жителів — усі 270 українці.

Leszczyny. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Leszczyny. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Leszczyny. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Leszczyny. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Leszczyny. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Leszczyny. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/3

Ліщини – колишнє лемківське село у сучасній Польщі, в гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. До виселення українців у селі переважало лемківське населення: з 420 жителів — 410 греко-католиків і 10 латинників.

Brunary. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Brunary. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Brunary. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Brunary. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Brunary. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Brunary. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/3

Брунари – лемківське село в Польщі, в гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства.

До виселення лемків село належало до Грибівського деканату Перемиської єпархії. Населення села Брунари Вижні складалось переважно з українців, греко-католиків.

Czarna. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Czarna. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/1

Чорна – лемківське село в Польщі, в гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства.

До 1945 року в селі переважало лемківське населення: з 400 жителів села — 395 українців, 5 поляків.

Banica. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Banica. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Banica. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Banica. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/2

Баниця – колишнє лемківське село, а тепер — присілок Кривого Горлицького повіту Малопольського воєводства Республіки Польща.

У селі жило виключно лемківське населення: з 270 жителів села — усі 270 українці.

На початку 1946 року в околицях села з'явилися повстанці УПА, які мали свої бази на Маґуричу і Чертежу. Вцілілі мешканці села стали замісною ціллю для Війська Польського, яке боялося йти в ліс.

На початку червня 1947 року, під час операції «Вісла», мешканців депортували на понімецькі землі.

Czyrna. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Czyrna. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Czyrna. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Czyrna. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/2

Чирна – лемківське село в Польщі, на Лемківщині, в гміні Криниця-Здруй Новосондецького повіту Малопольського воєводства.

У 1939 році з 620 жителів було 610 українців, 10 євреїв. До виселення українців у 1945 року в селі була греко-католицька парафія Грибівського деканату, до якої також належало село Перунка, метричні книги велися з 1770 року.

Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. Ті з українців, хто вижив, 1947 року під час операції "Вісла" були ув'язнені в концтаборі "Явожно", або депортовані на понімецькі землі Польщі.

Berest. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Berest. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Berest. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Berest. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Berest. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Berest. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Berest. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Berest. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/4

Берест – лемківське село в Польщі, в гміні Криниця-Здруй Новосондецького повіту Малопольського воєводства, біля кордону зі Словаччиною.

На початку XX ст. в регіоні переважало лемківсько-українське населення. З листопада 1918 року по січень 1920 року село входило до складу Лемківської Республіки.

У 1939 році з 670 жителів — 630 українців, 20 поляків, 20 євреїв. До 1945 р. в селі була греко-католицька парафія Грибівського деканату, до якої також належало село Поляни, метричні книги велися з 1784 року. 1947 року, в результаті операції «Вісла» українське населення з цих земель було депортовано на понімецькі землі Польщі.

Wojkowa. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Wojkowa. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Wojkowa. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Wojkowa. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/2

Войкова – лемківське село в Польщі, на Лемківщині, в гміні Мушина Новосондецького повіту Малопольського воєводства.

З листопада 1918 року по січень 1920 року село входило до складу Лемківської Республіки.

До середини XX ст. в регіоні переважало лемківське населення. У 1939 році з 490 жителів села — 470 українців і 20 поляків (прикордонна сторожа). До 1945 р. в селі була греко-католицька парафія Мушинського деканату, метрики велися з 1784 року.

Dubne. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Dubne. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Dubne. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Dubne. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Dubne. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
Dubne. Фото - з Facebook Olga Kajrod.
1/3

Дубне – село в Польщі, на Лемківщині, в гміні Мушина Новосондецького повіту Малопольського воєводства.

До середини XX ст. в селі проживало виключно лемківське населення. У 1939 році з 370 жителів села — усі українці. До 1945 року в селі була дочірня греко-католицька церква парохії Лелюхів Мушинського деканату, метричні книги велися з 1786 року.

Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА проти радянських і польських військ. Ті з українців, хто вижив, у 1947 року під час операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно, або депортовані на понімецькі землі Польщі, натомість на цю територію заселено поляків.

Довідкова інформація про лемківські села з uk.wikipedia.org

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");