Як інформує прес-служба МОЗ, України впроваджує систему безперервного професійного розвитку для лікарів.
Це сучасний підхід до професійного вдосконалення лікаря. Замість формального навчання лікарі будуть постійно розвивати свої компетенції.
Принцип безперервного навчання фахівців сфери охорони здоров’я давно є поширеною практикою в розвинутих країнах Європи, Америки та Азії, зокрема у Великій Британії, США, Польщі, Чехії, Швеції, Сінгапурі та інших. Для українських лікарів такий компонент почне діяти вже з 2019 року.
Що зміниться для лікарів?
1. Щорічне навчання
Стара система передбачала, що лікар за рік до атестації (яка проводилась як мінімум один раз на 5 років) повинен пройти обов’язкові 4-х тижневі курси, так званий передатестаційний цикл, а в період між передатестаційними циклами міг практично не брати участь в освітніх заходах. Відсутність чітких вимог до збалансованості освітніх навантажень, призводила до того, що три роки після атестації були часом “відпочинку” від професійного вдосконалення.
Тепер лікар буде проходити навчання щорічно. Це дозволить йому бути конкурентним та отримувати нові навички одразу після появи цих технологій та практик на ринку.
2. Лікар вільний у виборі тем, змісту та формату свого навчання
Раніше обов’язкове навчання відбувалось у чітко визначених Міністерством закладах - 3 державних академіях післядипломної освіти та 14 факультетах післядипломної освіти. Відсутність конкуренції на ринку освітніх послуг не стимулювала провайдерів освітніх послуг до осучаснення змісту навчальних програм.
Тепер монополія провайдерів освітніх послуг буде скасована. Лікар сам обиратиме цікаві та зручні для нього теми та формати навчання. Можна обирати заходи як в Україні, так і за її межами, навчатись дистанційно та стаціонарно, у державному чи приватному освітньому заклад і найголовніше - відповідно до індивідуальної потреби лікаря. За кожен вид навчання лікарю нараховуватиметься певна кількість балів, що зазначена в додатку до порядку проведення атестації лікарів.
3. Спрощення процедури атестації
За новим порядком атестації лікар не буде подавати звіт про професійну діяльність за останні 3 роки. Замість 20 сторінок статистичних показників, лікарі подаватимуть індивідуальне освітнє портфоліо всього на 1 сторінку. Співбесіду з атестаційною комісією також скасовано. Таким чином, МОЗ України мінімізує бюрократичні вимоги та корупційні ризики..
Які переваги безперервного професійного розвитку (БПР)?
Для лікарів БПР:
свобода у виборі теми, форми навчання;
постійний розвиток, що дозволить бути конкурентноспроможним на ринку праці;
можливість інтегруватись у світову медичну спільноту через відвідування акредитованих міжнародними організаціями заходів БПР в Україні та за її межами;
спрощена процедури атестації.
Для пацієнтів:
кваліфікований та компетентний лікар, який кожного року вдосконалює медичні навички та знання.
Для провайдерів освітніх послуг:
можливість запропонувати якісно новий рівень освітнього контенту для лікарів;
відсутність монополії на ринку професійного вдосконалення, яку підтримує держава, та розвиток вільної конкуренції.
Як це працюватиме?
У 2019 році безперервний професійний розвиток рекомендований для всіх лікарів, проте обов’язковим він є виключно для тих, хто має проходити чергову атестацію.
Починаючи з 1 січня 2020 кожен лікар упродовж року має набрати щонайменше 50 балів БПР. Бали нараховуються за різні види навчання, які лікар вільно обирає на основі запропонованого МОЗ України переліку видів діяльності. Загалом кількість балів не обмежена, проте щорічний обов’язковий мінімум - саме 50 балів. Для лікарів, які значно перевищують кількісні і якісні вимоги до БПР, існує можливість позачергового отримання вищої категорії.
Лікар щороку записує в освітнє портфоліо своє навчання та засвідчує його у керівника свого закладу. Бали у портфоліо обліковуються відповідно до додатку 5 до Порядку проведення атестації лікарів. Бланк освітнього портфоліо - це додаток 2 цього ж Порядку.
Перелік заходів БПР включає:
науково-практичні конференції, конгреси, симпозіуми;
дистанційні онлайн-курси;
навчання на симуляційних тренінгах, тематичне навчання або семінари;
цикли тематичного вдосконалення на факультетах та у закладах післядипломної освіти тривалістю 1-2 тижні;
навчання або стажування в університеті або закладі охорони здоров’я - в Україні чи за кордоном;
публікація статті або огляду в журналі з імпакт-фактором.
З 2021 щороку для перевірки облікованих балів лікар має надсилати своє портфоліо в атестаційну комісію до 01 березня.
Якщо дані про перебіг БПР сфальсифіковано, то лікарю буде відмовлено в атестації.
Підтвердження категорії відбувається раз на 5 років, атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії можна проходити частіше.
Для атестації лікар за 2 місяці до початку роботи комісії надає:
письмову заяву;
копію диплома про освіту, трудову книжку, сертифікат лікаря-спеціаліста та посвідчення про наявність кваліфікаційної категорії;
атестаційний листок;
особисте освітнє портфоліо з результатами БПР;
копії документів, що підтверджують обліковані бали БПР.
У день атестації лікарю необхідно з’явитись з оригіналами сертифікатів для того, щоб підтвердити справжність внесених даних. У майбутньому передбачається, що процедура атестації буде електронною.
Коли почне діяти БПР?
Наказ набуває чинності з моменту його опублікування.
У 2019 році набір 50 балів БПР рекомендований, а обов’язковим стане з 1 січня 2020 року. Лікарям, які повинні проходити чергову атестацію у 2019 році та які навчались на передатестаційному циклі у 2018 або 2019 роках, буде нараховано 50 балів БПР на основі документів, отриманих після успішного завершення передатестаційного циклу.
