Слухай онлайн
Культура

Музейний проєкт "Аудіогід для кожного" внесено до Національного реєстру рекордів України

фото - Музей Голодомору
фото - Музей Голодомору
фото - Музей Голодомору
фото - Музей Голодомору
фото - Музей Голодомору
фото - Музей Голодомору
фото - Музей Голодомору
фото - Музей Голодомору
фото - Музей Голодомору
фото - Музей Голодомору
фото - Музей Голодомору
фото - Музей Голодомору
фото - Музей Голодомору
фото - Музей Голодомору
фото - Музей Голодомору
фото - Музей Голодомору
фото - Музей Голодомору
фото - Музей Голодомору
1/9
Музей Голодомору встановив рекорд України, презентувавши аудіогід 34 мовами світу — це чи не найбільша варіація мов з-поміж усіх музеїв світу. Над аудіогідами працювали понад 20 організацій та близько 135 людей. За 1.5 року роботи було записано 170 годин аудіо.

Про це Гал-інфо повідомила пресслужба музею.

Волонтери, викладачі і студенти київських університетів, члени громадських організацій, співробітники посольств і консульств перекладали, коригували, доповнювали та начитували текст оглядової екскурсії та підписи до експонатів.

У липні 2019 року Національний музей Голодомору-геноциду розпочав Міжнародний проєкт «Аудіогід для кожного». В рамках проєкту було передбачено переклад тексту оглядової екскурсії на 33 мови світу з метою розміщення інформації на аудіогідах. У листопаді 2020 року Музей презентував аудіогід, і відтоді відвідувачі з усього світу можуть скористатися доступною опцією.

Олеся Стасюк, генеральна директорка Музею Голодомору: «Нам, команді Національного музею Голодомору-геноциду, важливо, аби про Голодомор знав увесь світ. Саме тому ми взяли на себе таку важливу місію як створення міжнародного проєкту ‘Аудіогід для кожного’. Масштабний міжнародний проєкт дозволяє кожному іноземцю дізнатися про злочин геноциду українців рідною мовою. Віримо, що аудіогід 33 мовами дозволить світовій спільноті зрозуміти важливість поширення інформації про злочини минулого, аби подібне більше ніколи не повторилося, та сприятиме визнанню Голодомору актом геноциду у світі».

Лариса Артеменко, кураторка проєкту: «Щиро дякуємо усім людям, які відгукнулися та допомогли в реалізації проєкту. Особливу вдячність хочу висловити тим, хто приїхав до Києва лише задля того, щоб зробити начитування тексту екскурсії в студії звукозапису — Штефану Лушпаку з Румунії, Асафу Бартову з Ізраїлю, Лі Сяоджу та Сунь Гехуань з Китаю, Райвісу Капілінскісу з Латвії. А також хочу відзначити самовіддану працю звукорежисерки, яка протягом року записувала всі аудіоекскурсії — Олени Єфимчук. Часто бувало, що начитка тексту екскурсії одним диктором тривала не один день, а іноді доводилось працювати до 23:00, щоб все встигнути, бо диктору треба було їхати з України.»

До події онлайн та офлайн приєдналися люди, які стали волонтерами проєкту, серед них: Оксана Конончук, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, викладачка перської мови КНУ імені Тараса Шевченка, Кім Сук Вон, кандидат філологічних наук, доцент кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно‑Східної Азії, викладач корейської мови КНУ імені Тараса Шевченка, Ю Мі Гунг, асистентка кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно‑Східної Азії КНУ імені Тараса Шевченка, Махмуді Німа, професійна дикторка з Ірану, Сальваторе Мацца (режисер, актор та диктор з Італії), Ян Навратіл (Чехія), Гульназ Десупова (Казахстан), Марина Дмитришин (Греція), представники української спільноти в Німеччині.

Англійська, хорватська, російська, французька, латиська, норвезька, італійська, польська, чеська, арабська, турецька, японська, іспанська, португальська, румунська, шведська, литовська, іврит, китайська (путунхуа), суахілі, гінді, вірменська, болгарська, білоруська, грецька, казахська, перська, в’єтнамська, угорська, корейська, українська, азербайджанська, кримськотатарська — такими мовами можна прослухати аудіоекскурсію.

Додаткова інформація:

Музей Голодомору — це єдиний у світі музей, який розповідає про геноцид українців. Ми навчаємо протистояти ненависті та порушенню прав людини, застерігаємо суспільство від повторення вчинення злочину геноциду шляхом накопичення і поширення знань про Голодомор.

«Національний Реєстр Рекордів» — проєкт у сфері реєстрації та популяризації українських та світових досягнень в Україні. Заснований 10 жовтня 1989 року.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ