24 серпня на стадіоні «Карпати» у селі Доброгостів Дрогобицького району відбудеться спортивно-мистецьке свято з нагоди Дня незалежності України та відзначення 140-річчя від дня народження засновника української фізичної культури та спорту проф. Івана Боберського, повідомили організатори.
Початок о 15.00.В програмі свята передбачається конференція на базі кімнати-музею І. Боберського в Доброгостівській загальноосвітній школі, розмаїта мистецька програма, козацькі та сокільські спортивні забави, показові виступи спортивних клубів Дрогобиччини
Довідка.
Відповідно до рішення Львівської обласної ради від 23 листопада 2012 року № 652 «Про проголошення 2013 року Роком видатного діяча української національної фізичної культури І. Боберського», голова Львівської обласної державної адміністрації В. Шемчук підписав розпорядження № 156/0/5-13 про проведення у 2013 році заходів з відзначення 140-ї річниці від дня народження професора Івана Боберського. Цим розпорядженням створено відповідний оргкомітет та затверджено заходи з підготовки та проведення на Львівщині Року І. Боберського.
Іван Боберський народився 23 серпня 1873 року на Дрогобиччині, в селі Доброгостові у багатодітній священицькій родині. Після закінчення у 1891 році Самбірської гімназії він шість років студіював німецьку філологію в університетах Львова та Граца. Саме в австрійському Граці як активний член тамтешнього українського студентського товариства "Русь" захопився ідеєю фізичного виховання молодого покоління. У 1903 р. Іван Боберський організовує перший спортивний гурток, який згодом переріс у славне спортивне товариство з виразною "Україна". Ставши лідером українського сокільського руху, який на зламі ХІХ-ХХ ст. набрав широкого розмаху в Галичині, І. Боберський в серпні 1908 р. очолив Львівський "Сокіл-Батько" - головну структуру цієї масової спортивно-гімнастичної організації. Саме під його керівництвом (1908-1914 рр.) сокільство сягнуло свого апогею. Якщо в 1908 р. в Галичині було 400 сокільських "гнізд", то в 1914 р. налічувалося вже 974 філії "Сокола-Батька", в яких налічувалося близько 70 тис членів. Український «Сокіл» згуртував українську громаду – селян, міщан, ремісників, «умових працівників» (інтелігенцію). Іван Боберський успішно поєднує практичну громадсько-спортивну діяльність з творчою працею. З-під його пера вперше українською мовою з'являються книжки з описами дитячих рухливих забав, посібники для занять футболом, гокеєм, тенісом, а також підручники для підготовки фахівців з фізичного виховання. У 1904 році виходять його підручники «Забави і гри рухові» (до 30-х років книжка витримала ще п’ять видань), «Вісімнадцять мячевих гор», «Копаний мяч» (футбол), «Ситківка» (теніс), «Гаківка» (гокей), «Виряд» (стройові команди), «Вільноручні вправи», «Прорух», «Нові шляхи фізичного виховання» та цілий ряд іншої методичної літератури.
За сприяння І. Боберського 6-8 квітня 1913 року у Львові відбувся Перший з’їзд пластових організацій Галичини. З його ініціативи та його коштом у 1913 р. виходить друком підручник "Пласт" Олександра Тисовського. Пластовий вишкіл пройшли тисячі галичан, а чимало з них, Степан Бандера та Роман Шухевич, стали визначними провідниками у визвольній боротьбі українського народу.
З ініціативи Боберського почали виходити перші в Україні спеціалізовані спортивні газети: з 1907 р. "Сокільські Вісти", а в 1910-1914 рр. він редагує "Вісти з Запорожа" - часопис спортивних і пожежних товариств.
З вибухом Першої світової війни, коли тисячі "соколів", "січовиків", “пластунів” масово влилися в легіон Українських Січових Стрільців, Іван Боберський обирається членом Боєвої Управи УСС і виконує функції скарбника легіону УСС та шефа відділу військової преси.
З початком військово-політичних подій листопаду 1918 року Іван Боберський працює в Секретаріаті військових справ уряду Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) під керівництвом Євгена Петрушевича. 1919 року перебуває у Кам'янці-Подільському, звідки виїжджає до США для організації допомоги стрілецькому війську.
В квітні 1932 р. Боберський переїздить ближче до рідного краю і поселяється у словенському місті Тржич.
Перебуваючи далеко від рідної землі Іван Боберський активно листувався зі Степаном Гайдучком, Осипом Назаруком та іншими діячами, редакціями сокільських видань, регулярно публікувався у галицьких виданнях. 1936-го надіслав низку репортажів для “Сокільських Вістей” та “Діла” з Олімпійських ігор.
На схилі віку Боберський працював над спогадами та впорядковував свій багатий архів, сподіваючись передати його в Україну. В жовтні 1947 р. натруджене серце Великого Українця, Батька української фізичної культури перестало битися. Поховали його у місті Тржичі.
