Де жили на Львівщині люди часу палеоліту, якими знаряддями праці користувались наші предки шість тисяч років тому, та якою була зброя у сучасників римської імперії. Про усе це та ще про багато цікавого можна дізнатись, відвідавши нову виставку в історико-краєзнавчому музеї «Мостищина». Про це повідомила прес-служба РАС.
18 вересня в оновленому після реконструкції краєзнавчому музеї міста Мостиська відкрили виставку «Археологія басейну річки Вишня». Вона презентує багатотисячолітню історію регіону крізь призму археологічних знахідок. У двох залах представлено знахідки з археологічних досліджень останніх чотирьох років, а також артефакти, що кілька десятиліть зберігались у фондах різних музеїв. Третій зал у фотографіях розповідає історію археологічних розкопок в рамках польсько-українського проекту, матеріали з якого лягли в основу експозиції.
«На виставці представлено знахідки від палеоліту, а це 10 тисяч років до н. е., і до пізнього Середньовіччя, до якого відносимо XVI століття. Експозицію поділили за часовим принципом: по етапах заселення території. Тут є окремі вітрини із знахідками з доби неоліту, енеоліту, епохи бронзи, раннього заліза, римського часу та княжої доби. Усі археологічні матеріали супроводжуються банерами з текстовою частиною та фотографіями з місць розкопок. Фактично нині відвідувачі музею можуть здійснити віртуальну подорож Мостищиною крізь тисячоліття і дізнатись багато цікавого про цей район. А він і справді цікавий, адже це частина прадавнього шляху, який поєднував Циркумпонтійський та Балтійський історико-культурні світи», - розповідає куратор виставки та співробітник Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Наталка Войцещук.
Серед найцікавіших артефактів: предмети озброєння з пшеворського могильника, знайдені кілька років тому місцевими мешканцями, інвентар з поховання межановіцької культури та інші. Особливу увагу під час огляду виставки варто звернути на уламок ручки давнього ліпного горщика у вигляді голівки баранчика. Належить він до енеолітичної культури лійчастого посуду, тобто датується 4 тис. до н. е. Наразі у Європі виявлено лише 5 схожих знахідок і лише одна з них на території України.
«Оскільки у мешканців поселення був такий посуд, можемо говорити про їхній дуже високий статус», - пояснює Наталка Войцещук.
Організаторами виставки є Народний історико-краєзнавчий музей «Мостищина», Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України та Інститут археології Жешівського університету.
«У малих музеях теж можна робити великі речі, - сказав під час відкриття віце-ректор Жешівського університету професор Сильвестр Чопик. - Як археолог дуже радий, що музей відкривається власне археологічною виставкою. Пізнання свого коріння дуже важливе для самоусвідомлення та локального патріотизму. Приємно, що ця виставка постала після спільної роботи польських та українських археологів. Сподіваємось, подальші дослідження дозволять ще глибше дізнатись найдавнішу історію регіону».
