Щороку на Личаківському кладовищі виконують значну кількість реставраційних робіт на надгробках - як коштом дирекції цвинтаря, так і за кошти в рамках проєкту «Спільна спадщина».
Про це пише пресслужба ЛМР.
Зокрема, дирекція цвинтаря окремо власним коштом щороку здійснює ремонтні роботи приблизно 20-ти нагробків відомих львів’ян, похованих на Личакові. У межах програми «Спільна спадщина» щороку група українських і польських реставраторів, за фінансування Міністерства культури Польщі, виконує реставрацію 10-12 надгробків. Цей проєкт розпочався у Львові ще у 2007 році.
Як розповів директор ЛКП «Личаківський цвинтар» Михайло Нагай, в цьому році у співпраці з Міністерством культури Польщі, реставрують 12 об’єктів. Серед них – надгробки на могилах Мєчислава Гембаровіча, мистецтвознавця, багаторічного керівника найбільшої книгозбірні Львова, Юзефа Ногая, вчителя, директора гімназії, родини Кульчицьких (Томаш Кульчицький – львівський кравець, видавець «Дзєнніка муд Паризкіх»). Також відновлюють гробницю родини Глаттих, у якій похований Пьотр Тарнавєцкі – відомий львівський архітектор і будівничий.
Загалом за час такої співпраці на Личаківському цвинтарі відреставрували близько 100 надгробків.
Крім того, музей власним коштом також відновлює надгробки на похованнях відомих львів’ян.
«Ми власними силами щороку відновлюємо приблизно 20 об’єктів. Це здебільшого українські поховання, які є не доглянуті, де втрачено родинні стосунки, але ці особи мали культурний, політичний вплив на галицьке суспільство, на українське суспільство. Це, як правило, директори гімназій, професори, судді, політики. Ми запланували відновити приблизно 20 таких поховань, але всі сили і кошти були скеровані для ліквідації наслідків буревію. Бо, як відомо, було пошкоджено 276 пам’ятників. і, крім тих робіт, які ми запланували, потрібно відновити, склеїти, змонтувати ці пам’ятники. Ми вже на 85-90% відновили їх. І, я думаю, що 20 об’єктів в цьому році нам вдасться зробити», - сказав Михайло Нагай.
Зокрема, впорядковано надгробок на могилі отця Володимира Гургули, пароха Успенської церкви у Львові, який провадив багатолюдний похорон Івана Франка з його будинку на Личаківський цвинтар.
Як додав Михайло Нагай, наукові співробітники музею відшуковують на Личаківському цвинтарі втрачені поховання.
«Відшуковуємо могили, де не збереглося жодних пам’ятників, жодних надмогильних знаків, і встановлюємо невеличкі тимчасові пам’ятники, щоб хоча б місце не втратилося, а знайдуться кошти чи знайдуться спонсори, які захочуть встановити пам’ятник – будь ласка.
От ми разом з Генеральним консульством Чеської республіки у Львові встановили надмогильний знак відомому архітектору Карелу Боубліку. Вони виготовили і профінансували табличку, ми - поставили невеличку стелу, облаштували все. Наші науковці віднайшли могилу Модеста Каратницького - відомого політика, посла Галицького сейму та Австрійського рейхстрату, голови Товариства українських правників - і ми встановили середньої величини пам’ятник. Знайшли і впорядкували місце поховання Антіна Глодзінського – рідного дядька Степана Бандери по лінії матері, священника, педагога», - розповів Михайло Нагай.
Також в цьому році заплановано встановити надгробок на віднайденому похованні Володимира Масляка – українського письменника, перекладача, критика, журналіста.
