Не менше 25% - саме стільки, починаючи від вівторка, в ефірі радіостанцій має становити частка пісень, тексти яких написані українською мовою, - BBC Україна.
Українська навколомузична спільнота завмерла в очікуванні: виконавці схрестили пальці, а активісти нагострили вила.
Зраду дехто з останніх запідозрив ще до офіційного запровадження квот, заявивши, що закон свідомо намагаються обійти.
ВВС Україна спробувала дізнатися, чи є для цього реальні підстави, і як тепер зміниться плейлист українського радіослухача.
Як раніше вже не буде
"Приміряти" на себе нові норми усім мовникам у тестовому режимі пропонували, починаючи вже з 15 жовтня.
Ситуація у довільно вибраному проміжку між 13:00 і 14:00 3 листопада на п'ятьох найрейтинговіших українських радіостанціях (згідно з дослідженням GfK Ukraine За 2015 рік) виглядала так:
- ХітFM - 7 пісень англійською, 2 українською,1 італійською, 1 російською
- Шансон - 10 російською, 2 українською
- Русское радио Украина - 10 російсько, 2 українською
- Люкс FM - 14 англійською, 2 російською, 1 іспанською
- Ретро - 5 російською, 5 англійською, 1 іспанською, 1 італійською
"Нас цікавить власне виконання закону, а не тести. І ми віслідковуватимемо його з першого ж дня після набрання чинності", - прокоментував ситуацію ВВС Україна один із розробників змін до законодавства, координатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда.
За його словами, порівняно з минулими роками частка україномовного продукту на радіо у 2016-му зросла. Але станом на кінець жовтня все ще не наблизилися до норм, які визначає закон.
"Українську музику роками не пускали в ефір, тримаючи її присутність на рівні 3-5%", - додав активіст.
"Але так, як було раніше, вже не буде, - переконаний представник Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при мінікульті Сергій Оснач. - Ефектом од запровадження квот має бути збільшення частки українських пісень у радіоетері в п'ять-сім разів: з нинішніх 5% до 25% у перший рік дії закону" (до кінця 2018-го вона має вирости до 35%, а частка ведення передач українською мовою - до 60%. - Ред.).
Громадські діячі обіцяють тримати вухо на ефірах і повідомляти Нацраді з питань телебачення і радіомовлення про усі порушення - без жодних поблажок.
"Щоб підготуватися до виконання квот, радіостанції мали чотири місяці. Тож нині виявитися "неготовою" може лише та радіостанція, яка неготова визнати факт існування української музики та України як незалежної держави", - додав у коментарі ВВС Україна Сергій Оснач.
Що таке пісня?
Але й на саму Нацраду вже лунає чимало скарг. У жовтні в її приміщенні кілька мовників із числа найбільших в Україні підписали меморандум.
"Метою цього Меморандуму є встановлення єдиних підходів до застосування законодавства", - ідеться у документі, який можна завантажити із сайту Нацради.
Згодом там опублікували ще й детальне роз'яснення. Активісти заявили, що і перше, і друге - спроба саботажу нових норм та "інструкція щодо того, як не виконувати закон".
"На жаль, Нацрада, яка має контролювати виконання квот, активно виступала проти їх запровадження", - вважає Сергій Оснач. Він та інші люди, які стежать за впровадженням вимог, стверджують, що викладені у меморандумі тези суперечать статтям закону.
Наприклад, мовники вирішили рахувати не тривалість, а кількість пісень, що, на думку спостерігачів, може дозволити крутити коротші українські та довші неукраїнські пісні як рівноцінні. Ще - вважати двомовні пісні як українські.
Або не враховувати пісень, коротших 90 секунд, хоча в законі про це не ідеться. Або ж вважати мову ведення передачі українською, навіть якщо диктор в україномовній репліці цитує щось іншою мовою.
У відповідь ті, хто підписалися під меморандумом, запевняють, що у законі є багато прогалин, і вони лише намагалися домовитися, як застосувати усі нові норми на практиці.
"Постало питання: а що таке, власне пісня? Скільки у музичному творі має бути слів, аби вважати його піснею? - прокоментувала ВВС Україна виконавча директорка Незалежної асоціації телерадіомовників Катерина М'ясникова, на думку якої меморандум навпаки є "поступкою від музичної індустрії". - Коли Нацрада зініціювала, що будь-який твір, у якому є бодай одне слово, можна вважати піснею, ми це прийняли".
Як інший приклад вона наводить пісні на зразок "Я тя кохам" від Дзидзьо, "Догоним! Доженемо!" гуртів "Друга ріка" і "Токио", або "Тільки любов залишить тебе живим", яку разом виконують "Гайдамаки", Андрій Макаревич і Мацей Маленчук.
"Я думаю, що ми зробимо гірше, коли скажемо цим виконавцям: не робіть таких інтеграційних проектів", - вважає вона.
Пані М'ясникова запевнила, що більшість радіостанцій активно готуються до нових правил гри.
За її словами, дехто побоюється, що якісного наповнення може не вистачити, і рейтинги прослуховування впадуть, однак від жодної редакції вона не чула про наміри свідомо не дотримуватися квот: "Ми вже стомилися за цей рік постійно доводити, що радіоіндустрія - не вороги України".
Хоча кілька скандалів таки спалахнули у медіапросторі. Зокрема, ді-джейка Анастасія Топольская припустила, що їй доведеться відмовитися від свого шоу на KISS FM, а журналіст Матвій Ганапольський пообіцяв піти з українських медіа у разі встановлення мовних квот.
Впроваджуй, не впроваджуй...
Радійникам все ж доведеться виконувати саме закон, а не меморандум, стоять на своєму активісти, додаючи, що свобода творчості - не те саме, що і вільне трактування законодавства.
Хоча у цій дискусії є третя сторона - люди, які загалом підтримують розвиток україномовної музики, але вважають, що примус тут - не найкращий рецепт.
"Якщо станція існує, аби нести у маси українську культуру - то їй не потрібен закон, ці люди і без того мають квоти. А якщо мережа має інші цілі, то тут впроваджуй-не впроваджуй - усе складно", - вважає музичний редактор "Радіо Сковорода" Артем Галицький.
Їхня станція присутня лише у мережі, тож закон про квоти на неї не поширюється, але українська музика досить багато представлена в ефірі мовника.
"Квота передбачає кількість, але при цьому не ідеться про якість", - додає Артем Галицький. На його думку, існує ризик, що музичні редактори можуть виявитися не достатньо підготовленими і обмежитися 10-20 українськими виконавцями.
Хоча якісного українського продукту, додає він, вистачає, треба лише правильно позиціонувати його і виховувати свого слухача: "Людські бажання не можна визначити законом. Комерційні мовники хочуть якнайлегше заробити гроші - а це платна ротація. У нас інші завдання".
Деякі гурти, втім, переконані, що навіть квоти ніколи не допоможуть їм потрапити у ротацію.
"Тепер почнуть більше крутити "Океан Ельзи". Але навряд чи щось зміниться в ефірі для "неформатних" груп. І це не питання мови виконання, а якраз редакційної політики масових медіа та їхньої бізнес-моделі", - розповів ВВС Україна Юрій Бондарчук із гурту oh, deer! з Житомира. Усі пісні вони виконують українською мовою, однак у дуже специфічному стилі - скрімо.
На думку музиканта, "краще слухати "якісні" пісні "мовою окупанта", ніж свої групи, які займаються люмпенізацією слухача".
"Коли вмикаю телевізор, то мені здається, що тому мороку, який звідти лине, ніякими квотами не зарадити. Просто лайно однією мовою заміниться лайном іншою", - продовжує думку Євген Тимчик із одеських метал-гуртів Septa та The Nietzsche. Більшість своїх пісень вони виконують англійською.
"Ефір, як мені здається, потрібно робити інклюзивним, намагатися представляти у ньому набагато більше музики, ніж потрапляє під цей горезвісний формат. Квоти повинні бути на зміст, а не на мову виконання", - вважає Євген Тимчик.
"Українська мова штучно була загнана протягом століть колонізації у формат меншовартності, - у свою чергу додає Марко Галаневич із гурту "ДахаБраха", який виконувє пісні українською у десятках країн світу. Квоти - це невеличка, але дуже необхідна фора для того, щоб наша мова могла конкурентно існувати і розвиватися".
