Знизити енергоємність ВВП та збалансувати інтереси учасників енергетичного ринку – основні пріоритети реформ галузі, повідомила сьогодні заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості з питань європейської інтеграції Наталія Бойко на ІІ Енергетичному конгресі, що проходив у Києві.
«Одна з цілей реформ - відкрити енергетичний безвіз для України», - наголосила Наталія Бойко.
У листопаді минулого року в Брюсселі у рамках Саміту Україна-ЄС Міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик від України підписав Меморандум про взаєморозуміння щодо Стратегічного Енергетичного Партнерства між Україною та Європейським Союзом спільно з Європейським Співтовариством з атомної енергії.
Підписанням цього документа Україна закріпила досягнення в енергетичній сфері, які були сформовані за останні 10 років - період дії першого Меморандуму: це 5 дорожніх карт у сферах ядерної безпеки; інтеграції ринків електроенергії та газу; підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів; у вугільній галузі та енергоефективності.
Яскравий приклад успішного міжнародного співробітництва останніх років - це тисяча днів успішної експлуатації словацького реверсного маршруту, завдяки якому Україна два опалювальних сезони не закуповувала російського газу.
За словами Наталії Бойко, водночас з інтеграцією енергетичних ринків Україна активно працює у напрямку реалізації принципів щодо запобігання зміні клімату, - «Ми сподіваємось, що другий Меморандум, термін дії 10 років, відкриє якісно новий період розвитку української енергетичної галузі».
Тому сьогодні, як ніколи, актуальне прийняття нової Енергетичної стратегії України на період до 2035 року.
Наступний крок - це дорожня карта, реалізація якої дозволить знизити енергоємність національного ВВП та побудувати енергоефективне суспільство.
Важливим напрямком реалізації Меморандуму є зміцнення сторонами взаємної енергетичної безпеки. На сьогодні Україна достойно виконує свою стратегічну роль як газотранзитної держави: своєчасно та у повному обсязі виконуються заявки європейських споживачів на постачання природного газу, жодних нарікань зі сторони ЄС на якість послуг Україна не отримувала.
За оперативною інформацією, з початку року до сьогодні Україна протранспортувала для європейських споживачів 38 мільярдів кубометрів природного газу, що на 23% більше за показники минулого року.
Тому надважливим для України є збереження українського газотранспортного потенціалу як ключового елементу забезпечення стабільності, прозорості та недискримінаційних умов надходження природного газу до країн Східної, Центральної та Південної Європи.
Диверсифікація джерел та шляхів енергопостачання є одним із пріоритетних завдань Уряду України.
Україна продовжує працювати над диверсифікацією постачань газу, сьогодні є проект будівництва газопроводу-інтерконектору «Польща-Україна», який має стати ключем у відкритті дверей українського газового хабу, оскільки даний газопровід з'єднає найбільше вітчизняне газосховище з європейським транспортним коридором “Північ-Південь”.
Політика диверсифікації поширюється і на ядерний сектор галузі, нові джерела постачання ядерного палива є стратегічним напрямком забезпечення безперебійної роботи об’єктів ядерної галузі в Україні та одним із основних аспектів енергетичної безпеки. Співпраця ДП «НАЕК «Енергоатом» з компанією «Westinghouse Electric Sweden» дозволяє експлуатувати ядерне паливо Westinghouse на блоці №3 Южно-Української АЕС і блоці №5 Запорізької АЕС. Ініціатива щодо розширення можливостей лягла в основу перспективних планів сторін.
Українська сторона в рамках Концепції реформування системи державного матеріального резерву забезпечує впровадження вимог Директиви 2009/119/ЕС, яка зобов’язує держави - члени Європейського Енергетичного Співтовариства до створення мінімальних запасів сирої нафти та нафтопродуктів на випадок надзвичайних ситуацій. Разом із спеціалістами Енергетичного Співтовариства Держрезерв розрахував мінімальний обсяг нафти та нафтопродуктів, а також розробив відповідний план заходів.
Наразі досягнуто значних успіхів у побудові нового енергетичного простору, формування якого відповідає інтересам України та Європейського Союзу. Зосередивши увагу на пріоритетних завданнях, Україна забезпечує гармонізацію законодавства у сфері енергетики до норм ЄС. Значна робота проводиться щодо розробки вторинного законодавства у газовій сфері для створення спільних правил для внутрішнього ринку природного газу та умов доступу до мереж транспортування природного газу.
Підвищення рівня прозорості та ефективності функціонування енергетичних ринків забезпечується завдяки участі України з 2013 року в статусі країни-кандидата Ініціативи прозорості видобувних галузей (ЕІТІ).
Також значну увагу Україна приділяє питанням енергозбереження та енергоефективності, що рік у рік стають все більш актуальними. Відповідно до взятих на себе зобов’язань Україна має збільшити до 2020 року частку виробництва електроенергії з відновлювальних джерел до 11% у сумарному балансі.
«Уряд України докладає значних зусиль для реформування енергетичної сфери та її інтеграції до енергетичної системи Європейського Союзу відповідно до зобов’язань, визначених Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом», - підсумувала заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Наталія Бойко.
Під час дискусії було обговорено перспективи нафтогазової промисловості, модернізації та реформування корпоративного управління компаній, зокрема НЕК «Укренерго». Також окрему увагу було приділено питанням відновлювальної енергетики та реформування ринку електричної енергії.
У межах Конгресу проведені майстер-класи від найбільших гравців ринку, а також учасники мали можливість провести низку двосторонніх зустрічей з потенційними партнерами.
Зокрема, Наталія Бойко обговорила з американськими колегами подальшу співпрацю в енергетиці галузі для зміцнення енергетичної безпеки.
У заході взяли участь представники світового і українського енергетичних співтовариств, провідні експерти ринку, інвестори, представники Єврокомісії, профільних міністерств та відомств.
Захід був організований з метою обговорення актуальних проблем реформування енергетичної галузі та можливостей залучення інвестицій в енергетичний сектор економіки України.
