На 74-році життя після тривалої хвороби пішов із життя відомий львівський футболіст та тренер Андрій Усманович Карімов.
Андрій Усманович народився в Челябінську (Росія) і є вихованцем ленінградського футболу. Кар’єру гравця розпочав у 1955 році, коли став гравцем команди «Кіровець» (Ленінград). Згодом до 1964 року виступав за ленінградські команди ФШМ та «Зеніт», після чого переїхав до України.
Свої найкращі роки футболіст Андрій Карімов провів за львівський СКА. Саме у складі цього армійського клубу він став у 1965 році чемпіоном України. В цьому ж році отримав звання майстра спорту СРСР. Граючи в обороні, Карімов виділявся своєю непоступливістю і неабияким бажанням допомогти команді. Відзначався й вмінням здійснити перший пас партнерам по команді. В ігровій кар’єрі Карімова також виступи за команди «Буковина» (Чернівці), «Хойнов’янка» (Хойнов, Польща), «Сокіл» (Львів).
Перейшовши по завершенні кар’єри гравця на тренерську роботу, Андрій Карімов у 1980 році почав працювати у СДЮШОР «Карпати». Згодом на запрошення Володимира Булгакова поповнив тренерський штаб львівської команди СКА «Карпати». Працював також у стрийській «Скалі», дрогобицькій «Галичині» та ФК «Львів». З особливою приємністю згадує Андрій Усманович період роботи у 1999–2001 роках у тренерському штабі «Карпат», де працював разом із Левком Броварським та Степаном Юрчишиним. Тоді основу «зелено-білих» складали місцеві кадри, бо на придбання кваліфікованих гравців високого рівня не було можливості. І результати не забарились. У 1999 році «Карпати» грали у фіналі Кубка України і змагались у Кубку УЄФА зі шведським «Хельсінгборгом».
Перебуваючи на тренерській роботі, Андрій Усманович збагатив львівський футбол своїми новими оригінальними ідеями. Згодом знову повернувся до тренерської роботи в СДЮШОР «Карпати», де упродовж більш, ніж десять років передавав свій величезний досвід тренерам школи і юним карпатівським футболістам. Але час біжить невблаганно і декілька років тому Андрій Карімов пішов на пенсію.
Вічная пам’ять про Андрія Усмановича назавжди збережеться у серцях ветеранів львівського футболу, всіх його учнів та їхніх батьків, усіх хто з ним працював.
