Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Культура

Порушення Закону України про охорону культурної спадщини: хто відповість?

Нагадаємо, напередодні стало відомо про проведення земляних робіт поруч з пам'яткою архітектури національного значення у місті Дрогобич Львівської області - Дрогобицькою житницею (Шпихлір).

Як зазначає представник ГО «Прорив міста» Олег Дукас, в першу чергу слід зазначити, що Шпихлір є пам'яткою культури державного значення і тому на нього поширюється Закон України про охорону культурної спадщини.

Згідно Закону, кожна пам'ятка культури має навколо себе зону охорони. Шпихлір також має навколо себе зону охорони. Радіус зони охорони навколо Шпихліра становить 50 м. Зона охорони Шпихліра (на зображенні) поширюється аж на територію лісництва. Тобто земляні роботи, проведені з облаштування тимчасової дороги, відбуваються на території зони охорони пам'ятки.

Стаття 35 ЗУ "Про охорону культурної спадщини" про дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт говорить, що проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини.

Тобто виконавець робіт мав би право проводити земляні роботи в зоні охорони Шпихліра лише за наявності відповідного дозволу від Міністерства культури та інформаційної політики і цей дозвіл мав би бути зареєстрований у відділі культури та мистецтв Дрогобицької міської ради.

13.10.2020 виконавчий комітет Дрогобицької міської ради приймає рішення № 246 Про надання дозволу гр. Фляку Петру Ярославовичу на влаштування благоустрою за власні кошти. Це рішення є законним лише в тому випадку, якщо Міністерство культури та інформаційної політики надало дозвіл на проведення відповідних земляних робіт і цей дозвіл є зареєстрованим у відділі культури та мистецтв міської ради.

П. 18 ст. 5 ЗУ "Про охорону культурної спадщини" говорить, що якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, без дозволів або з відхиленням від них, то Міністерство культури та інформаційної політики мало б видати припис про припинення таких робіт.

І щодо відповідальності: за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам'ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць накладається штраф у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, підсумовуючи все написане Олег Дукас зазначає, що слід вияснити наявність дозволу від Міністерства культури. Якщо такого немає, тоді слід повідомити Мінкульт про порушення законодавства. Мінкульт мав би накласти припис про припинення робіт і накласти фінансові санкції на правопорушника.

Нагадаємо, як напередодні писало Гал-інфо, в Музеї народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького у Львові, на території, яка входить в зону охорони пам'ятки архітектури Національного значення церква з с.Кривка, представники монастиря встановили без жодних погоджень кам'яний хрест та проводять будівельні роботи.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ