Слухай онлайн
Культура

Велике будівництво: в музей "Шевченківський гай" привезуть автентичну дзвіницю

Гал-інфо поспілкувалась з директором Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького Романом Назаровцем щодо стану збереження пам'яток на територію скансену та планів на майбутнє.

Нагадаємо, що напередодні, ЗМІ опублікували інформацію з посиланням на Facebook-допис синкела у справах монашества у Львівській архієпархії УГКЦ Юстина Бойка про збір коштів на завершення реставрації церкви з с. Кривка, яка є в експозиції Музею.

Директор музею Роман Назаровець.
Директор музею Роман Назаровець. "Давня книга" - унікальна виставка рукописів і стародруків з фондової збірки Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Фото Олена Ляхович
1/1

Пане Романе, допис отця Юстина Бойка стурбував львів'ян, Невже ситуація така загрозлива, що необхідна допомога громади? Хто і чим може допомогти Музею?

— Цей допис не наш, а монастиря. У музеї все добре, музей рятувати не треба, ми свою роботу плануємо і виконуємо. Відповідно до планів проводимо й реставрацію наших об’єктів - в середньому 6-7 за рік. 

Що стосується церкви зі с. Кривка, то цього року ми спільно з монастирем зробили справді багато роботи. Ініціатором був монастир, зокрема вони назбирали кошти на ґонт, який потрібно було замінити, а також знайшли майстрів. Музей відповідно також долучився, бо певні роботи із реставрації, а саме частини пам’ятки, мають виконувати виключно фахівці-реставратори. 

Ми відреставрували три хрести, які є на трьох маківках, а самі маківки покрили мідною бляхою. Відреставрували галерею над входом церкви та всі стіни першого поверху - всі роботи були проведені згідно з правилами та нормами реставрації. Була невелика проблема у нижній балці, де виявили незначне замокання при стіканні води з даху, але ми все зачистили, обробили відповідними розчинами та законсервували. Також ми провели реставрацію вхідної брами, замовили у фахівців проект на встановлення блискавкозахисту, пожежної та охоронної сигналізації - адже це пам'ятка національного значення і вона має відповідати усім нормам безпеки. Саме ці роботи й виконав музей.

Монастир зробив заміну всього ґонтового покриття і переклав відмостку навколо храму.

Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Листопад, 2020 р. Фото - Гал-інфо.
Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Листопад, 2020 р. Фото - Гал-інфо.
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
1/3

А що за будівельні роботи ведуться біля церкви зараз та хто їх проводить?

— За церквою на схилі є скит, який збудували монахи десь на початку 2000-х років. Не можу зараз точно сказати, але, здається, це зробив отець Ігнатій. Він зараз часом приїжджає сюди. Тоді він це зробив власними силами. Зрозуміло, що на цій території також потрібно було провести благоустрій. Але те, що зараз відбувається... 

Будівництво на території музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького, поблизу церкви з с.Кривка. Фото Гал-інфо.
Будівництво на території музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького, поблизу церкви з с.Кривка. Фото Гал-інфо.
Фото Гал-інфо.
Фото Гал-інфо.
1/2

Напередодні почались якісь роботи, про які я одразу повідомив своє керівництво в міській раді, начальницю управління культури Наталю Бунду, начальницю управління історичного середовища Лілію Онищенко.

Я говорив з отцем Юстином і він задекларував, що проводиться тільки накриття згаданого скиту - щоб він не замокав, бо він на схилі. Отець запевнив мене, що це кладуть один-два ряди брусів і накривають плівкою, щоб законсервувати на зиму. 

Тут варто згадати, що в жовтні на нашій науково-методичній раді, отець Юстин Бойко і його архітектор Роман Сулик представили нам проєкт каплиці, який вони хочуть побудувати над тим скитом. 

Тобто побудувати сучасний новобуд на території музею? І ви таке погодили?

— Ми запропонували три варіанти вирішення цього питання. Адже церква з Кривки дійсно потребує у своєму ансамблі дзвіниці чи каплиці. У даному випадку вони хочуть саме каплицю, щоб проводити богослужіння на вулиці. 

Проєкт, який пропонує монастир, можна розглядати, але лише як крайній варіант. Для його реалізації повинен бути зроблений робочий проєкт, проведена державна експертиза, отриманий дозвіл на будівництво. Все має бути здійснено згідно з чинним законодавством України, але наразі, здається, нічого з цього немає.

Основний варіант, який ми запропонували, - це перевезення дзвіниці зі села Тухля, а це саме Бойківщина, як і церква з Кривки. Вона на місці вже не використовується. Я ще декілька років тому проводив переговори з громадою села - тоді вони не захотіли віддати нам дзвіницю. Нещодавно ми відновили переговори і люди, в принципі, вже готові, адже зараз дзвіницю використовують як склад. Її перевезення - це найкращий варіант, який відповідає місії музею. Дзвіниця збудована в одному стилі з церквою. Ми її відреставруємо і вона буде функціонувати за призначенням. Весь світ буде це бачити. Я розмовляв з міською владою, нам готові передбачити кошти для цього на наступний рік. Найближчим часом плануємо з керівником управління поїхати до Тухлі для проведення переговорів.

Додам, що 2021 рік для Музею є ювілейним, буде дуже символічно, якщо на 50 років від заснування скансену та 90-річчя від часу освячення церкви з с. Кривки Музей перевезе до свого центрального об'єкта історичну дзвіницю, відреставрує та надасть у користування монастирю. Ми б зробили спільну та дуже важливу справу для нас, як для музею, для монастиря і для громади. Ця дзвіниця дуже пасувала б до ансамблю церкви.

Це ідеальний варіант, який підтримує Музей, а місто готове до його реалізації. Відповідно тут хотілося б і згоди монастиря.

А вам у Музеї необхідне погодження монастиря?

— З юридичної точки зору, за все, що діється на території Музею, відповідає Музей. Ми маємо з монастирем договір про співпрацю і якщо брати до уваги ансамбль, де стоїть церква з Кривки, то монастир користується церквою, проводить там богослужіння. Ми з розумінням ставимось до цього і, зважаючи на історичність самого місця, намагаємося радитися з ними і прислухатися до їхніх потреб.  

Музей зберігає, але вони користуються об'єктом, тому ми шукаємо компроміси.

Зараз я так розумію, що концепція змінилася і монастирю, як виявилось, вже потрібна не так дзвіниця, як саме каплиця - щоб коли тепло проводити богослужіння на вулиці. Ми дослідили це питання і дійшли висновку, що є варіант розшити нижній ярус автентичної дзвіниці зі збереженням історичного каркасу і використовувати її саме як каплицю. Я вчора з отцем (Юстином Бойко, - ред.) десь півтори години мав зустріч переконував його. Є різні думки, але треба знаходити золоту середину. 

І зазначу, що це історична пам’ятка і нам не потрібно ніяких погоджень. Ми ще в 2016 році проводили вчену раду, на якій разом із зовнішніми експертами-науковцями розглядали варіанти із перевезення дзвіниці і вибором місця для неї. 

Загалом це дуже серйозний процес. Адже є план розбудови, план розвитку Музею. Є відповідні закони і міжнародні хартії зі збереження історичної спадщини, які ми повинні враховувати. Ми не можемо просто так щось привезти чи збудувати на території музею. Це пам’ятки дерев'яної архітектури, які є унікальні. 

Додам, протягом періоду незалежності України до Музею було перевезено лише 3 об'єкти зі 110, які є у скансені. Свого часу уряд Польщі виділив кошти на перевезення дерев'яного костелу з Язлівчика, а два наступних об'єкти були перевезені в рамках Норвезького гранту за підтримки ЮНЕСКО - це хата з села Рівня на Гуцульщині і дзвіниця з села Хоросно, яка зараз розміщена за парканом церкви з Кривки. Саме тепер ми маємо унікальну можливість здійснити добру справу - врятувати ще одну пам’ятку і тим самим продовжити справу Шептицького. 

Ви розповіли про варіант "історичного збереження" та варіант новобуду. А який третій?

— Ще розглядається варіант такий, що в селі Кривка, звідки наша церква, теж була дзвіниця. Вона не збереглася, але є рисунки, за якими можна відтворити стиль та зробити репліку цієї дзвіниці. Правда, це буде дорогий проєкт. І, чесно кажучи, поки не зовсім зрозуміло, які для цього необхідні погодження та дозволи. Знову ж таки, це є музей і тут не можна просто так щось будувати, навіть коли маєш благі наміри. 

У нас в Музеї є лише одна церква, яка є реплікою, - копія лемківської церкви 1831 року зі с. Котань, Кросненського воєводства, що у Польщі. Але відтворення відбувалося у 90-му році - тоді було інше законодавство. Всі решта - перевезені оригінальні та відреставровані об’єкти. В цьому якраз наша унікальність. 

Чарівна зима у львівському скансені в передріздвяному часі. Фото Анна Джунківська, Гал-інфо
Чарівна зима у львівському скансені в передріздвяному часі. Фото Анна Джунківська, Гал-інфо
Чарівна зима у львівському скансені в передріздвяному часі. Фото Анна Джунківська, Гал-інфо
Чарівна зима у львівському скансені в передріздвяному часі. Фото Анна Джунківська, Гал-інфо
Церква Ольги та Володимира (Лемківщина). Фото Олена Ляхович
Церква Ольги та Володимира (Лемківщина). Фото Олена Ляхович
Церква Ольги та Володимира (Лемківщина). Фото Олена Ляхович
Церква Ольги та Володимира (Лемківщина). Фото Олена Ляхович
1/4

Зазначу, що тільки у нас зберігається найбільша кількість сакральних об'єктів серед всіх скансенів світу - сім. І це мова лише про церкви, не враховуючи дзвіниці. Тим більше, у нас є діючий монастир, де живуть монахи, щоденно правиться. Це такий позитив, іде синергія.

Ті всі рішення, що я згадав, ми запропонували в жовтні на розгляд монастирю. Також ми просили погоджувати свої плани і дії з музеєм.

Церква св. Миколая з с. Соколів Бучацького р-ну Тернопільської обл. Фото Гал-інфо, Олена Ляхович
Церква св. Миколая з с. Соколів Бучацького р-ну Тернопільської обл. Фото Гал-інфо, Олена Ляхович
Храм Святої Трійці, 1774 рік. Фото Гал-інфо, Олена Ляхович
Храм Святої Трійці, 1774 рік. Фото Гал-інфо, Олена Ляхович
Фото Олени Ляхович, Гал-інфо
Фото Олени Ляхович, Гал-інфо
Дерев`яна каплиця Успіння Пресвятої Богородиці з с. Ялинкувате Сколівського р-ну Львівської обл.  Фото Гал-інфо, Олена Ляхович
Дерев`яна каплиця Успіння Пресвятої Богородиці з с. Ялинкувате Сколівського р-ну Львівської обл. Фото Гал-інфо, Олена Ляхович
1/4

Наразі, зважаючи на будову, яка йде на території церкви з Кривки, схоже, що монастир вибрав саме варіант новобуду?

— Коли робився цей фундамент, архітектор Роман Сулик говорив, що він підійде під будь-який з трьох варіантів. І до останнього часу було домовлено, що цього року нічого не будуть робити - до відповідного погодження.

Вчора ми зафіксували факт продовження будівництва. Нам сказали, що це відбувається консервація скита від замокання. У п'ятницю цей процес мають проконтролювати Лілія Онищенко та Наталія Бунда. Тоді буде видно, чи дотримуємося слова і домовленостей, чи ні. 

Це є музей і він створений не для того, щоб тут будувати щось нове, а саме для того, щоб зберігати унікальні пам’ятки дерев’яної архітектури - ті, яких більше ніхто не збудує.

Ви говорите про пам’ятки дерев'яної архітектури. Звернув увагу на  “пам'ятний хрест”, який нещодавно з'явився перед входом в церкву з Кривки. Він не дуже вписується в архітектурний контекст.

— Цей хрест був встановлений 1 листопада 2020 року. Без попередження Музею було встановлено кам'яний хрест - це зафіксовано у відповідних документах.

Фото Гал-інфо.
Фото Гал-інфо.
1/1

Нам не було представлено ні проєкту, ні жодного погодження. Додам, що ми, навіть, тексти на своїх табличках завжди погоджували з монастирем, щоб усе було правильно написано. А тут привезли маніпулятором, поставили і все.

У нас є договір, згідно з яким монастир повинен узгоджувати з Музеєм будь-які роботи, що проводяться на об’єктах, якими користується монастир. На жаль, так є не завжди. Маємо приклад. 

Схоже, що у вас просто різні місії. Ви - зберігачі історії, а церква має інші плани та потреби.

— Мені здається, що місія в нас має бути одна - берегти і популяризувати матеріальну і духовну культуру, кожен зі свого боку. Тут питання відповідального ставлення до культурної спадщини. Наш Музей зараз є не просто зберігачем, він перетворився на просвітницьку організацію, яка, зокрема, знайомить дітей з традиціями. Ми проводимо різні майстер-класи, у нас тисячі дітей за рік чогось вчаться: там майстер солому плете, там олія робиться, в інших хатинах хліб печуть та писанки малюють. Ми всюди пропагуємо, що у нас не тільки можна прийти щось глянути і сфотографуватися, а й своїми руками долучитись до процесу збереження традиції.  

І монастир повністю є органічним у нашій концепції “живого музею”. Тим більше, що крім проповідницької діяльності у них в статуті записано і завдання розвивати ремісничі майстерні, готувати християнські художньо-ремісничі кадри. Але якось поки не склалося. 

Директор музею Роман Назаровець.
Директор музею Роман Назаровець. "Давня книга" - унікальна виставка рукописів і стародруків з фондової збірки Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Фото Олена Ляхович
1/1

Тож чи можуть львів'яни якось долучитися і допомогти Музею?

— Найкраща допомога у нашому випадку – це повага до роботи музейника та відповідальне ставлення до збереження пам’яток архітектури, і не тільки тих, що експонуються в музеї. Меценатство – це дуже гарний крок і ми завжди раді спонсорській підтримці, особливо коли вона скерована на порятунок автентичних об’єктів культурної спадщини. Хоча додам, що є ще один дуже простий спосіб підтримати нас – частіше приходити в музей і купувати квитки. 

Розмовляв Андрій Маринюк.

Читайте також інші матеріали Гал-інфо про дерев'яні сакральні пам'ятки Львівського скансену:

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ