Святкування Святвечора та Різдва у родинному колі було для повстанців, радше, мрією. Нерідко у ці дні підпільники проводили бої та збройні сутички із ворогом
7.1.1945
На Різдво 1945 р. большевики заатакували з трьох сторін одне село в Сянничині до якого загостила на свята сотня УПА «Сурма» (командир Бурий). Щоби не виставляти село на знищення, сотня по півгодинній перестрілці відступила в ліс на гору Стрілець Великий. При відступі загинув чотовий Квітка, ройовий Коник, а трьох повстанців було ранено. Одержавши підмогу, большевики численністю ок. 600 чоловік почали наступати з усіх сторін на гору, де повстанці зайняли позиції. Від цільного вогню повстанських кулеметів ворожі наступи заламалися і, втративши ок 60 чол убитими і раненими, – відступили.
6-7.1.1946
О 3-й год. ранку курінь УПА під командою полковника «Коника» (Михайло Гальо) розпочав наступ на м. Бірчу (Перемищина), що служило випадковою базою для польсько-большевицьких бандитів з ВП, МО та НКВД. Вони переводили в цьому районі виселення українського населення з прадідівської землі, при тому поповнювали масові грабежі, вбивства й насильства. Ворог численністю око 1500 чол. сильно вкріпився окопами й бункерами навколо міста та чекав із наїженою наймодернішою зброєю кожної хвилини на заслужену кару за свої безчинства. Повстанці з рішучою відвагою наступали на ворожі укріплення з усіх сторін і викинули ворога з його становищ. Сама тільки чота командира «Сухого» здобула і знищила 7 ворожих бункерів. Ворог забарикадувався в центрі міста і далі боронився сильним скорострільним і гранатометним вогнями. В раз гине неустрашимий командир «Коник», а поруч нього геройською смертю падуть сот. «Орський» (Дмитро Караванський) і чот. «Павленко». Повстанці, побачивши впалих своїх командирів, кинулися ще з більшим завзяттям на ворога, але їм бракло амуніції і вони змушені були залишити палаюче місто і так закінчили акцію відплати й покарання непоправного ворога. Наші втрати в цьому бою: 23 вбиті і 22 поранені. Ворога ж 70 убитих і 150 ранено.
7.1.1946
1) в с. Синягівка Збаражського району Тернопільської області енкаведисти знайшли криївку де був друг «Смерека» і з ним 4 дівчини-підпільниці без зброї. Підпільник Смерека до останнього боронив вхід до криївки, а вкінці в безвихідній ситуації постріляв усіх дівчат (між ними свої двох сестер), а сам, важкопоранений і непритомний, попав у руки ворога, де вневдовзі помер.
2) в с. Тутмир Єзупільського району Станіславської області енкаведівська боївка бандита Могильного, переодягнена за наших повстанців, спровокувала дівчину Вовк Параскевію і господаря Чира Михайла. Коли останні зорієнтувалися, що вони в руках большевиків, пробували втікати, але їх постріляно.
7.1.1947
1) в лісі біля с. Сукіль (район Болехів Станіславської області) емведисти оточили в криївці повстанців «Ворона», «Соловія» і «Сосну». Завзято відбиваючись, повстанці знищили емведівського лейтенанта, а другого лейтенанта важко ранили та в безвихідній ситуації самі пострілялися.
2) повстанці під командуванням сотника С. зробили засідку на емведистів біля с. Крилос (район Галич Станіславської області). Із засідки знищили заступника начальника райвідділу МВД Карпенка та 2 рядових емведистів. Спалили автомашину.
3) на хуторі Підвал-Дроздовичі (район Городок, Львівська область) емведисти оточили в одній хаті підпільника «Ігоря» (крайовий референт пропаганди ОУН Львівського краю Володимир Херсонець). Треба згадати, що це вже була третя з черги зустріч Ігоря з емведистами впродовж останніх 12 годин та що він, відступаючи з боєм в село Річичани через Каменобрід до Дроздович, вже двічі був ранений. На хуторі Підвал, Ігоря оточили в хаті 25 емведистів. Ігор веде бій сам один. Двічі емведисти закидають хату гранатами, думаючи. що Ігор уже вбитий, і обидва рази, підступивши до нього зовсім близько, падають по кілька вбитими від вогню його зброї. Вистрілявши свої набої, Ігор довший час бореться здобутим у ворога автоматом.. Вкінці емведисти підпалють хату. Тоді, зовсім знесилений виливом крові, Ігор, щоб живим не датися, стріляється. В цьому бою Ігор убив 7 емведистів, 7 важко поранив. з них 2 лейтенанти загинули в дорозі до райцентру.
7.1.1948
Більша група повстанців зустрілася з відділом МВД біля хуторів Весела Гора Підгаєцького району Тернопільської області. Розпочалася перестрілка. Повстанці змусили своїм вогнем затихнути дві ворожі кулеметні ланки. Інші емведисти, побачивши своїх вбитих і ранених, почали тікати, вистрілюючи вгору ракети, кличучи допомогу. Їм настигли на допомогу емведівські відділи, що були в той час в довколишніх селах. Повстанці зайняли становища в долині біля с. Курдибанівка Бучацького району, де були залишені фронтові окопи. Розпочався заповзятий бій. По наступаючих емведистах повстанці сипонули вогнем, від якого впало багато емведистів вбитими та раненими. П’ять разів наступали на повстанські становища емведівські відділи і п’ять разів мусіли відступати, залишаючи вбитих і поранених, хоч настигла їм нова допомога ще з м. Підгаєць. В бою ворог втратив 45 вбитих, повстанці – 14.
7.1.1948
1) в с. Устечко Товстенського району Тернопільської області була перестрілка між підпільниками і емведистами;
2) в с. Перекоси Войнилівського району Станіславської області групи підпільників звели під час облав бій з відділом МВД. В бою підпільники мали втрати;
3) в с. Берлоги Перегінського району Станіславської області емведисти, шукаючи по хатах за підводами, натрапили на квартируючих повстанців. Зав’язався бій, в якому ворог мав 2-ох вбитих і 2-ох важко ранених;
4) в с. Дворіччя Микулинецького району Тернопільської області підпільники звели бій з відділом МВД;
5) в с. Загайці Велико-Дедеркальського району Тернопільської області була перестрілка між групою повстанців і відділом МВД;
6) на присілку Збоїська Радехівського району Львівської області перестрілка між підпільниками і емведистами;
7) в с. Дашава Стрийського району Дрогобицької області була перестрілка між повстанцями і відділом МВД;
8) в с. Дуліби Стрийського району Дрогобицької області підпільник застрілив капітана МВС і ранив 2 емведистів;
9) в с. Лавринів Магерівського району Львівської області підпільники зліквідували стрибка. Здобуто ППШ і гранати;
10) в с. Рясна Польська Брюховицького району Львівської області повстанці зробили засідку на емведистів. Від повстанських куль 1 емведист був ранений;
11) в с. Рясна Руська Брюховицького району Львівської області підпільники ранили 2-ох емведистів
7.1.1949
1) в с. Уїздці (район Мізоч, Рівненська область) відділ емведистів наскочив на криївку підпільників, зав’язалась перестрілка. Підпільники, побачивши своє безвихідне положення. серед співу революційних пісень та з окликами: »За Україну! За її волю!» відібрали собі життя;
2) в с. Воскресінці (район Коломия, Станіславська область) емведисти накскочили на хату, де квартирували двоє підпільників, підпільники кинули між ворога гранати. Зав’язався бій, підчас якого загинув один підпільник, той що ранений дострілився;
3) на дорозі біля с.Чортория (район Микулинці, Тернопільська область) підпільники обстріляли емведистів, що над’їхали саньми. Зав’язався бій. Тому що підпільників було тільки двох, емведисти їх окружили. У безвихідному положенні, підпільники відбивалися, доки вистачило набоїв. Останніми набоями дострілились;
4) в с. Маняві (район Солотвина, Станіславська область) була сутичка між групою підпільників і відділом емведистів;
5) в с. Лісовичі (район Стрий, Дрогобицька область) повстанці звели бій з відділом МВД, В бою загинув один повстанець. По боці емведистів був убитий капітана МВД і один емведист ранений.
7.1.1950
1) в с. Новиця (Перегінський район, Станіславська область) оперативник Савін з боївкою 8 чол. заскочили в Хасевича Федора Олексу Х., який втік на горище і звідти кинув між большевиків гранату, яка не вибухла. Большевики почали обстрілювати хату, у безвихідному положенні підпільник застрілився;
2) в с. Слобода Рівнянська (Перегінський район, Станіславська область) оперативник Коломієць з боївкою 7 чол. заскочили станичного «Богуна», якого большевики в перестрілці ранили. Ранений станичний, опинившись у безвихідному положенні, дострілився;
3) в с Угринів Середній (Перегінський район, Станіславська область) повстанці знищили телефонічне устаткування, порізали стовпи та порвали телефонічні дроти.
