У Першому театрі для дітей та юнацтва минулими вихідними відбулася прем’єра вистави «Пробудження весни» за п’єсою Франка Ведекінда.
Здійснив постановку режисер Ігор Білиць, який нещодавно представив неоднозначну і оригінальну роботу в Театрі ім. Марії Заньковецької – виставу «Кайдаші». І от тепер – «Пробудження весни» у Першому театрі. До співпраці режисер запросив ще одну заньківчанку – хормейстра Оксану Явдошин, адже вистава музична, з драйвовими мелодіями і запальними піснями (музичне оформлення – Віктор Коротков). Хореограф – Ксенія Рихальська.
Цікаво, що на афіші зазначена вікова категорія 16+, хоча це підліткова історія про перші спалахи кохання, про безліч питань без відповідей, які постають перед вчорашніми дітьми, про стосунки між батьками і дітьми, вчителями і дітьми.
Сценографія Мар’яна Савіцького дуже вдало передає атмосферу тінейджерського бунтарського духу – велика прямокутна «брама», через яку виходять на сцену герої вистави, геометричні фігури і рухомі білі крісла у вигляді чи то чудернацьких літер, чи вигинів людського тіла. З сіро-білих декорацій виділяється велика помаранчева куля, з якою час від часу співіснують актори. «Геометрію» візуального простору гармонійно доповнюють костюми Дарії Зав’ялової.
На сцені – вся трупа Першого театру – і молодь (Надія Лисак, Інна Кулеба, Тетяна Притулка, Олександр Лозинський, Ярослав Андрейко, Василь Василик та інші), і старше покоління - досвідчені й знані актори (Ігор Гулюк, Ігор Данчук, Олена Скляренкоо, Олена Крилова, Тетяна Максим’юк, Богдана Бончук, Ольга Гапа, Богдан Балко, Леся Шкап’як та інші). Батьки і вчителі – то окремий світ із заскорузлими поглядами і фарисейською доброчесністю. Натомість школярі, які стоять на порозі дорослого життя, – це суцільний рух, бажання якнайшвидше скуштувати донедавна заборонені «плоди» тілесної насолоди і сильних емоцій, знайти відповіді на заборонені і дражливі питання.
Багато фраз, промовлених героями вистави, можуть бути афоризмами, як от про те, що людина вже нічого поганого не зробить, коли вийде на пенсію.
Слід зазначити, що п’єса німецького драматурга Франка Ведекінда побачила світ ще у 1891 році. Звісно, на той час вона була надто провокативною, бо чи не вперше у світовій драматургії висвітлювалося справжнє життя підлітків без цензурованого погляду дорослих.
Треба віддати належне режисеру й акторам – в дражливих сценах, як от юнацькі еротичні фантазії чи прояв найвищої насолоди двох юних закоханих - не перетнуто межі пристойності, нема відчуття сорому. В залі були діти, які абсолютно спокійно споглядали ці пікантні сцени.
Чому саме цю п’єсу було обрано до постановки і як працювалося над виставою розповів режисер Ігор Білиць: «Працювалося на куражі, б я задіяв усю трупу – всіх художників, бутафорів, всіх артистів, серед яких є й запрошені, а також запрошені хореограф і хормейстер. Мені хотілося зробити щось таке, щоб люди відчули, що вони – команда, адже під час війни, як ніколи, потрібно об’єднуватися. І молоді, і старші актори об’єдналися під лозунгом «Пробудження весни» - хотілося б, щоб вона пробуджувалася в кожному. Адже завжди після зими наступає щось добре й просвітлене. Я довго шукав п’єсу для підлітків, щоб можна було поговорити на теми, які їх хвилюють. Я б хотів, щоб у моєму підлітковому віці були такі вистави. «Пробудження весни» - дуже скандальна, популярна і дуже потрібна зараз вистава».
З перших показів нової постановки у Першому театрі можна прогнозувати, що вистава матиме успіх – і не лише у підлітків, але й у їхніх батьків. Запорукою цьому є якісна робота всієї команди.
Людмила ПУЛЯЄВА
