Львівська міська рада подала документи щодо проекту «Е-квиток» для участі у конкурсному відборі інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, повідомила прес-служба Львівської міської ради.
«Якщо даний проект отримає позитивну оцінку і буде відібраний для співфінансування, за рахунок державного бюджету можливо покриття 50-70% витрат на впровадження е-квитка», - зазначили в управлінні транспорту та зв’язку ЛМР.
Також Львівська міська рада концептуально погодила можливість отримання кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку для реалізації цього проекту.
Як додали в управлінні транспорту та зв’язку ЛМР, робоча група з питань впровадження системи безготівкової оплати за проїзд у міському пасажирському транспорті спільно із колегами з Вінницької міської ради підготувала проект закону «Про внесення змін в Закони України у зв’язку з впровадженням автоматизованої системи оплати проїзду в міському наземному електричному та автомобільному транспорті», яким передбачено внесення змін в ряд Законів України, що дозволять запровадити проект. Напрацювання передані народним депутатам України.
«Попередня вартість етапу впровадження проекту складатиме 135 млн. грн. (5-6 млн. євро). В цілому вартість проекту оцінюється біля 8 млн. євро. Тривалість проекту складатиме від 1 року 6 місяців до 1 року 8 місяців», - розповіли в управлінні транспорту та зв’язку ЛМР.
Нагадаємо, у Львові був проведений конкурс з вибору оптимальної моделі впровадження автоматизованої системи оплати проїзду у громадському транспорті міста Львова. Додатково досліджувались технічні рішення, цінові аспекти, терміни реалізації проекту.
До участі в конкурсі зголосились 11 компаній, зокрема:
ТОВ "АйБіЕй-Україна" (Київ, Україна)
ТОВ "Українська Платіжна Система" (Київ, Україна)
Консорціум "Астек" (Київ, Україна)
ТОВ "Джемікл" (Вінниця, Україна)
EmoneyGroop, BV (Прага, Чехія)
ТОВ "МСТ Рівне" (Рівне, Україна)
ТОВ "Автор" (Київ, Україна)
AVISTA Ltd. (Варшава, Польща)
ТОВ "СофтСерв – Муніципальні технології" (Львів, Україна)
ТОВ "Дата Стрим" (Харків, Україна)
ТОВ "Візор-21" (Луцьк, Україна).
Під час конкурсу було окреслено три можливі моделі впровадження системи безготівкової оплати за проїзд у міському пасажирському транспорті міста Львова, з яких найбільш ефективними визнано такі:
1. Підписання угоди про концесію між Львівською міською радою та партнером згідно із Законом України "Про концесії".
2. Створення комунального підприємства Львівської міської ради та фінансування проекту за рахунок коштів бюджету та кредитних коштів міжнародних фінансових інституцій.
Робоча група у відповідності до критеріїв відбору пропозицій визнала найкращими пропозиції, що були представлені підприємствами ТОВ "АйБіЕй-Україна" та ТОВ "СофтСерв – Муніципальні технології" та рекомендувала зазначеним суб‘єктам підприємницької діяльності взяти участь у подальших тендерних процедур на вибір партнера у проекті реалізації системи автоматизованої оплати та контролю проїзду у місті. Пропозицію ТОВ "Українська платіжна система" відзначено в частині запропонованої мережі реалізації засобів оплати за проїзд у громадському транспорті та пропонувала зазначеному суб‘єкту підприємницької діяльності виступити у якості субпідрядника за даним напрямком діяльності.
Робоча група підготувала "дорожні карти" реалізації проекту системи безготівкової оплати за проїзд у міському пасажирському транспорті міста Львова згідно з рекомендованими моделями впровадження.
Також розроблено нове технічне завдання на постачання, встановлення та технічне обслуговування системи автоматизованої оплати та контролю проїзду у місті Львів українською та англійською мовами. В даному технічному завдані враховано всі аспекти та нюанси, що виникли в ході заслуховування презентацій компаній, які були претендентами в конкурсі.
Технічне завдання було направлено для надання оцінки у Європейську асоціацію OSPT (відкритий альянс стандарту для громадського транспорту).
Проведено аналіз можливостей закупівлі обладнання для реалізації проекту, що виготовлено в Україні. Однак аналіз ринку засвідчив, що в Україні у промислових масштабах дане обладнання не виготовляється, а дослідні зразки не мають необхідної сертифікації, що вимагатиме значного часу для організації початку виробництва. таким чином, для проекту необхідно використовувати обладнання іноземних виробників.
