В Ужгородському скансені відкрилася виставка «Прикраса» із фондової збірки Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Про це йдеться на Facebook-сторінці Ужгородського скансену.
З давніх-давен жіноча краса була джерелом натхнення. Кожна жінка прагнула доповнити свій образ неповторними прикрасами, які підкреслювали не лише її красу, але й індивідуальність та певний соціальний статус.
На виставці представлено красу традиційних прикрас етнографічних регіонів Західної України - Бойківщини, Гуцульщини, Покуття, Буковини, Лемківщини, Закарпаття, Львівщини. Основу експозиції складають жіночі прикраси, однак уважний споглядач відшукає також й унікальні чоловічі прикраси.
Як зазначив директор Музею народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького Сергій Ципишев, виставка є своєрідним подарунком для нашого музею від львівського скансену до 50-річчя музею, яке ми святкували минулого року та продовженням тісної співпраці між двома музеями просто неба.
Довідково:
Збірка прикрас Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького почала формуватися у 70-ті роки XX століття – синхронно зі створенням Львівського скансену, який цьогоріч святкує своє 50-ліття.
Розвиваючи архітектурну експозицію, музейники не могли залишити поза своєю увагою народний одяг і його компоненти, які є носіями цінної інформації про побут, соціальний статус, етичні норми, естетичні вподобання мешканців українських сіл і містечок. Відтак однією з найбільших у фондовій збірці Музею стала група «Одяг», у межах якої була виокремлена підгрупа «Прикраси», що сьогодні налічує майже 300 одиниць.
Прикраса – предмет, що слугує доповненням до одягу, призначений для оздоблення чого-небудь і є «накладним» за своєю сутністю. Як яскраве та унікальне явище в духовно-мистецькій та матеріальній культурі українського народу постійно перебуває у фокусі досліджень археологів, істориків, мистецтвознавців, етнографів.
Пропонована виставка прикрас сформована за етнографічним принципом. На експозиційних планшетах продемонстровано міні колекції прикрас з окремих етнографічних регіонів (Бойківщини, Гуцульщини, Покуття, Буковини, Лемківщини, Закарпаття, Львівщини), які почасти об’єднані внутрішньою логікою укладання й самих експонатів: головні, шийні, нагрудні. Основу виставки становлять жіночі прикраси, проте відвідувач може побачити й особливі, чоловічі – шпіньки, салби, персні та ін. Експлікація експонованих предметів подана за локальними назвами, а заголовки до планшетів – відповідно до наукової термінології.
Надзвичайну популярність, тяглість і живучість традиції виготовлення та носіння прикрас демонструють планшети із сучасними авторськими зразками: кулонами, браслетами, ґерданами, силянками, брошками.
Загальну експозицію доповнює серія світлин, які презентують одяг із колекції Музею і мають на меті скласти цілісне враження про самобутність та гармонійність народного строю різних етнографічних регіонів України.
