Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

Природу путінського режиму не можна зрозуміти без аналізу її КГБістських коренів

Платформа європейської пам’яті та сумління – міжнародна мережа організацій, які досліджують і підвищують обізнаність про тоталітарні режими в Європі, – відзначила міжнародне товариство «Меморіал» нагородою Платформи за діяльність із донесення правди про злочини комунізму та спротив політиці путінського режиму в сучасній Росії у сфері історичної пам’яті. Про це інформує пресслужба УІНП.

Цю відзнаку Платформа вручає щорічно людям чи організаціям, які сьогодні продовжують боротьбу з тоталітаризмом за ідеали демократії, фундаментальні людські права і свободи та верховенство права. Нагородою за 2018 рік був відзначений український режисер і політв’язень Кремля у 2014–2019 роках Олег Сенцов; за 2014 рік – лідер кримськотатарського національного руху Мустафа Джемілєв.

Український інститут національної пам’яті як організація, що є членом Платформи, подав до нагороди за 2021 рік Юрія Дмитрієва. Російський історик і член міжнародного товариства «Меморіал», Дмитрієв був одним із тих дослідників, які відкрили місце масового розстрілу та поховання в’язнів Соловецького концтабору в урочищі Сандармох у Карелії. Саме тут було вбито велику кількість української інтелігенції – представників Розстріляного Відродження. Юрій Дмитрієв багато років послідовно досліджував та викривав злочини комуністичного режиму. За це його переслідує та ув’язнив путінський режим у сучасній Росії.

За результатами голосування Платформа європейської пам’яті та сумління відзначила товариство «Меморіал» як організацію в цілому за поширення правди про злочини комунізму та захист прав людини, а також – за однозначну позицію щодо засудження російської агресії у Чечні, Грузії, Україні.

За свою діяльність «Меморіал» потрапив під репресії всередині Росії. Наприкінці 2021 року російський Верховний Суд ліквідував товариство в РФ.

Заява Українського інституту національної пам’яті з цього приводу

В офіційному релізі про нагороду керівництво Платформи відзначило, що це також висловлення підтримки тим небагатьом росіянам, які протистоять війні.

У перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну Платформа європейської пам’яті та сумління оприлюднила заяву, в якій засудила агресію, назвавши її злочином проти миру, та виступила з підтримкою України.

«Агресії передувала багаторічна кампанія історичної дезінформації проти України та інших країн Центральної і Східної Європи. Ми шкодуємо, що демократичні суспільства проігнорували ці попереджувальні сигнали. Кримінальну природу путінського режиму не можна зрозуміти без аналізу її радянських, особливо КГБістських, коренів», – зазначили в організації.

Сучасна Росія поступово, але послідовно відтворювала найжорстокіші тоталітарні практики з одночасним виправданням і прославленням радянського режиму, зокрема в його найгіршому сталінському варіанті, та переслідувала тих, хто намагався доносити історичну правду.

Незасудження міжнародною спільнотою комуністичного тоталітарного режиму на рівні з нацистським також створило підґрунтя для відтворення цього режиму у його нинішньому, путінському, варіанті. Однозначне та вичерпне засудження злочинів комунізму повинно стати одним із наслідків російської агресії в Україні.

Про Платформу європейської пам’яті та сумління

Це міжнародна неурядова організація, яка об’єднує понад 60 установ та організацій з 20 країн – 14 країн-членів ЄС (Швеція, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Німеччина, Нідерланди, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Румунія, Болгарія, Франція), а також з України, Молдови, Ісландії, Албанії, Канади та США, що беруть участь у дослідженнях, документуванні, підвищенні обізнаності про тоталітарні режими, які спіткали Європу в XX столітті. Створення Платформи європейської пам’яті та сумління у 2011 році представниками 12 країн ЄС було схвалене Європейським Парламентом та Радою Європейського Союзу. Серед українських інституцій членами Платформи наразі є Український інститут національної пам’яті, Національний музей Голодомору-геноциду, Центр досліджень визвольного руху, Фонд збереження історії Майдану, Меджліс кримськотатарського народу, Архів національної пам’яті (Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті).

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ