Верховна Рада ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, який розслідує воєнні злочини, а також злочини геноциду та агресії. Президент уже підписав відповідний закон. Цей крок є однією з вимог для вступу України до ЄС.
Аналітики Центру спільних дій наголошують, що ратифікація Римського статуту дозволяє Україні повноцінно співпрацювати з МКС у переслідуванні воєнних злочинців. Це не лише вимога ЄС, але й потужний інструмент для забезпечення міжнародної справедливості. Зокрема, у березні 2023 року МКС видав ордери на арешт Владіміра Путіна та Марії Львової-Бєлової, яку підозрюють у незаконному вивезенні дітей з окупованих територій України до росії.
Оксана Заболотна, керівниця напрямку моніторингу та аналізу рішень
Центру спільних дій, підкреслює, що ратифікація Римського статуту надасть Україні низку переваг на міжнародній арені, зокрема можливість пропонувати кандидатури суддів до МКС, брати участь у затвердженні бюджету суду та виборах прокурора.
За словами аналітикині, попередні спроби ратифікації блокувалися через побоювання щодо можливих наслідків для українських військових. Однак у тексті закону про ратифікацію є примітка, яка забороняє МКС протягом семи років притягати до відповідальності громадян України за воєнні злочини. Розслідувати такі злочини можуть лише українські правоохоронці.
Нагадаємо, що Римський статут є основним документом, який визначає правила та повноваження МКС. Ратифікація статуту означає, що юрисдикція МКС тепер поширюється на територію України, що дозволяє суду розслідувати та переслідувати злочини, скоєні під час війни, включно з російськими воєнними злочинами. Це надає Україні можливість арештовувати підозрюваних і співпрацювати з МКС у розслідуванні.
Варто зазначити, що в березні 2023 року уряд України схвалив угоду про відкриття Офісу МКС у країні, що стало важливим етапом у співпраці з Міжнародним кримінальним судом.
