Несподіваною поразкою господарів з рахунком 0:1 завершився матч 4 туру Прем’єр-ліги Львівщини з футболу, у якому соснівський «Рочин» на своєму полі приймав «Юність» з Гійче. Свою тотальну перевагу у матчі команда Володимира Підкіпняка так і не змогла втілити бодай в один гол. Повністю перегравши суперника протягом двох таймів, «Рочин» програв, оскільки пропустив зі стандарту у самісінькому дебюті матчу.
Ще під час зустрічі юнацьких складів обох команд корективи у гру мільйонів внесла погода. Через град арбітр поєдинку зупинив матч юнаків, відправивши завчасно обидві команди до роздягальні. Приблизно через 10 хвилин юнаки свій матч таки дограли, а от поєдинок дорослих команд через велику кількість води на полі довелося затримати. Незважаючи на це, працівники стадіону у Соснівці на свою адресу почули чимало компліментів, оскільки шалений потоп газон витримав на відмінно. Буквально через 15-20 хвилин вболівальники побачили справжній футбол, а не водне поло у виконанні обох команд. Якщо відверто, то складно й уявити який би то був футбол після такої зливи на інших стадіонах Львівської області.
Сам матч активно розпочали обидві команди, а особливо гості, яким вдалося забити гол одразу у самісінькому дебюті поєдинку. Після подачі зі штрафного Роман Колодій виграв верхову боротьбу та закинув м’яч за комірець Коваленку. Хтозна, чи це був цілеспрямований удар по воротах, чи передача, але у гравця «Юності» вийшло і ефектно, і ефективно.
Повівши у рахунку, не складно було здогадатися, що при такому результаті гості з Гійче свою гру побудують від захисту на контратаках. Команда Володимира Підкіпняка одразу перехопила ініціативу і почала хитати оборону суперника. Ще у першій половині першого тайму хороші нагоди зрівняти рахунок мали Портянко та Богданов. Олександр з близької відставні ударом головою не переграв голкіпера, а після удару Миколи та рикошету від захисника м’яч влучив у поперечину.
В загальному «Рочин» у першому таймі атакував багато. Гра через обох флангових півзахисників мала свій малюнок. «Рочин» атакував більш, ніж достатньо, проте брак останнього пасу та завершального удару, як і в останніх матчах, давався взнаки. У матчі проти «Юності» дуже часто гравці «Рочина» діяли без певного креативу в атаці, а відтак захисникам «Юності» було не так складно прочитати ті чи інші атакувальні дії гравців. Після гри гравці «Рочина» навіть жартували між собою, що наша команда добігає до воріт суперника, після чого розвертається і біжить до власних.
Окремо хотілося б написати про те, що гравцям «Рочина» в атаці бракує справжнього спортивного фарту. У матчі проти «Юності» неодноразово був такий епізод, коли при певному збігу обставин «круглий» таки мав залітати у ворота суперника. Втім, для місцевих вболівальників цей збіг обставин ніяк не ставався. Здавалося б, у багатьох атаках підопічні Володимира Підкіпняка робили усе правильно, але все одного чогось бракувало.
Згадувати небезпечні моменти «Рочина» у другому таймі, мабуть, уже немає сенсу. Андрій Дева, Максим Болкіт, Олексій Найдишак та Андрій Кохман могли забивати після перерви, проте або захисники, або воротар, або власна неточність ніяк не могли зірвати зі своїх місць місцевих вболівальників.
У складі «Юності» найбільше б хотілося виділити воротаря Андрія Мойсина. Він неодноразово виручав свою команду і вміло керував центральними оборонцями Володимиром Великим та Романом Колодієм. Останні двоє також виконали колосальний об’ єм роботи в обороні. Доволі часто у другому таймі Мойсин підказував своїм партнерам по команді, що потрібно збивати темп матчу. Про атаку після забитого голу у дебюті гри гості з Гійче не особливо думали. У багатьох епізодах вони грали на відбій. Коли добивали м’яч до воріт Анатолія Коваленка, кіпер «Рочина» не мав справжньої роботи.
Заміни, штурм та стандарти не допомогли «Рочину» у цьому матчі здобути нічию. Заміни від Володимира Підкіпняка гру підсилили, однак не більше того. Зі стандартів у Богданова вдавалося далеко не все, а штурм воріт також був без найголовнішого – влучного удару по воротах.
Фінальний свисток арбітра матчу Юрія Суряка подарував для гравців «Юності» перемогу у «Лізі Чемпіонів» - їхній радості не було меж. Зрештою, це не дивно, адже кожен, хто перемагає «Рочин» чи то вдома, чи то на виїзді, особливо радіє перемозі над сильним суперником.
Після матчу у таборі «Рочина» ніхто трагедії з поразки робити не став. Більше того, президент клубу Ігор Смолинець особисто кожному з гравців подякував за гру, розуміючи, що це був далеко не день його команди. Головному тренеру «Рочина» Володимиру Підкіпняку, як і усій його команді, потрібно якомога швидше забути цей поєдинок, зробити з нього належні висновки, і з максимальною відповідальністю підійти уже до матчу наступного туру Прем’єр-ліги Львівщини. Найголовніше те, що в команди є гра, а це означає, що результат буде.
У середу, 10 травня, «Рочин» у Львові зіграє з місцевою «Погонню». Матч відбудеться на стадіоні «Трудові резерви».
Прем’єр-ліга. 4 тур. Соснівка, стадіон «Шкільний», 1000 глядачів
«Рочин» (Соснівка) – «Юність» (Гійче) – 0:1 (0:1)
«Рочин»: Коваленко, Домальчук, Ільїн, Портянко (Іванишин, 90), Процишин, Найдишак, Богданов, Українець (Васюта, 77), Болкіт, Яструб (Кохман, 55), Дева
«Юність»: Мойсин, Харкевич, Максимик, Бугайчук, Колодій (Жемела, 46), П. Сідельник, Великий (Збишко, 90), Войтович, Дроботій, Лаши (Д. Сідельник, 82), Набізада (Пшибила, 75)
Гол: Колодій, 3
Арбітр: Ю. Суряк (Львів)
Асистенти арбітра: Ю. Кравченко (Львів), В. Файда (Львів)
Спостерігач арбітражу: А. Валенко (Львів)
