3 листопада 1937 року на честь 20-ї річниці більшовицького перевороту в урочищі Сандармох (Карелія) сталінськими катами були розстріляні в’язні Соловецького табору особливого призначення: творець театру “Березіль” Лесь Курбас, поет-неокласик Микола Зеров, драматург Микола Куліш, колишній міністр освіти УНР Антон Крушельницький та його сини Остап і Богдан, історики академік Матвій Яворський, професор Володимир Чехівський, професор Сергій Грушевський, географ академік Степан Рудницький, письменники Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий, науковці Микола Павлушков, Василь Волков, Петро Бовсунівський, Микола Трохименко.
Протягом 27 жовтня, 1, 2, 3 і 4 листопада лише в Сандармосі розстріляли 290 українців.
Вони належали до літературно-мистецького покоління 1920-х – початку 1930-х. Створили високохудожні твори в галузі літератури, живопису, музики, театру. Увійшли в історію під назвою Розстріляного Відродження.
2 липня 1937-го Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло постанову “Про антирадянські елементи”. Після чого почалася наймасовіша за всю совєтську епоху “чистка” суспільства від елементів, які не годилися для будівництва комунізму. Головними складниками новітньої еліти, її світогляду був бунт, самостійність мислення та щира віра у власні ідеали. В більшості своїй це були інтелектуали, які робили ставку на особистість, а не на масу. Для комуністів вони становили ідеологічну небезпеку.
На виконання згаданої Постанови “чистка” відбулася і в концтаборах та тюрмах. Начальник Соловецького табору особливого призначення (СЛОН) Іван Апетер одержав наказ скласти список на розстріл із 1825-ти в'язнів. За 15 місяців кампанії за політичними звинуваченнями в СССР було заарештовано більше 1,7 млн. осіб.
